Сьогодні хочемо трохи привідкрити завісу реставрації та показати, над чим зараз працюють майстри, повертаючи до життя сецесійну браму будинку на вул. Стрийській, 22.
Будинки №22, 24 та 26 на вулиці Стрийській є одним із найкраще збережених ансамблів львівської сецесії початку ХХ століття. Їх збудували у 1906 році за проєктом архітектора Наполеона Лущкевича, а роботи виконувала будівельна фірма Івана Левинського. Фасади будинків вирізняються багатим декоративним оздобленням у стилі сецесії — маскаронами, рослинними орнаментами та вишуканою ліпниною.
Будинки мають і цікаву історію своїх мешканців. У будинку №22 проживали скульптор Петро Гарасимович та професор Казимир Квєтнєвський. У будинку №26 мешкав відомий фармаколог Леон Попєльський, а також діяв «Будинок руської студентської молоді імені Айтала Юліяновича Ясеницького» — гуртожиток для студентів із русофільських родин. У 1911–1939 роках в одному з цих будинків проживав всесвітньо відомий антрополог Ян Чекановський, який здобув міжнародне визнання завдяки своїм науковим експедиціям до Африки.
Нині триває реставрація металевої сецесійної брами будинку №22, яку виконує реставратор Юрій Миколаїшин.
Під час дослідження конструкції з’ясувалося, що одним із найбільших утрачених елементів є автентичний світлик розміром 210 × 140 см. Аналогічний світлик втрачено і на брамі сусіднього будинку №24. Також не збереглися оригінальні внутрішні та зовнішні клямки, а окремі декоративні елементи художнього ковальства на дверних полотнах і центральному світлику були повністю втрачені.
Водночас реставраційні дослідження принесли й приємне відкриття — під численними шарами пізніших фарб вдалося виявити автентичний зелений колір брами. Саме його буде відтворено після завершення всіх реставраційних робіт.
Подібні металеві сецесійні брами зустрічаються й в інших районах Львова, що свідчить про їхнє серійне виготовлення, найімовірніше, на фабриці Івана Левинського. Зокрема, аналогічні брами збереглися на вулицях Севастопольській та Верхратського. Саме вони допомогли реставраторам відтворити автентичні внутрішні та зовнішні клямки.
Натомість історичний вигляд світлика не зберігся. Тому його конструкцію довелося розробляти за аналогами львівських сецесійних брам, враховуючи стилістику початку ХХ століття, розміри конструкції та сучасні вимоги безпеки. Одночасно відновлюються рамки для скління, які дозволятимуть легко демонтувати скло для очищення й обслуговування без пошкодження історичної конструкції.
Окремим етапом робіт є відтворення втрачених елементів художнього ковальства. За історичними аналогами відновлюються декоративні ковані деталі на дверних полотнах і центральному світлику, що поверне брамі її первісну художню композицію.
Ще однією серйозною проблемою став технічний стан нижньої частини брами. Упродовж десятиліть, через неодноразові ремонти тротуару, рівень хідника поступово підвищувався, тоді як рівень конструкції залишався незмінним. Це призвело до постійного затікання дощової та талої води, що спричинило сильне кородування нижньої частини коробки та дверних полотен.
Попереду ще завершальні етапи реставрації, але вже зовсім скоро ця унікальна сецесійна брама знову прикрашатиме будинок у своєму історичному вигляді.
Чекайте — незабаром покажемо її повністю відреставрованою.
