У будівлях періоду ар-нуво, як і в інтер’єрі, так й в екстер’єрі, гармонійно поєднано різні матеріали: метал і камінь, дерево і скло, шпалери різної текстури й розписи, вітражі. Сьогодні розповімо про метал та його використання у стилі ар-нуво.
Художній метал використовували для створення орнаментів, декоративних елементів зокрема й на фасаді, зокрема для створення ґраток, жардиньєрок, балконного огородження, поручнів сходів та інших деталей. Ці металеві елементи додавали будівлям стилю ар-нуво характерний легкий та гармонійний вигляд.
Один із найвиразніших прикладів, які можуть відображати художні якості пластики Львова під час періоду ар-нуво, – це вхідні двері житлових будинків, які часто називають “брамами”. Металопластика Львова вражає різноманіттям символічних композицій – рослинних мотивів, натуралістичних та стилізованих гілок дерев, соняшників, лілій. Пошук декоративної форми розширився внаслідок складних комбінацій ліній, з’єднань на клепках та використання стандартизованих елементів пресованого та просіченого листового металу.
Меандри, три- та шестипелюсткові розетки, мотиви концентричних кілець тощо захоплюють різноманітністю композиційних і декоративних рішень. У сецесійних формах привертає увагу особливий характер лінії, її чистота, здатність перетворюватися на площину, пляму. Перевага надається S-подібній лінії.
Рослини були творчо відтворені за допомогою звивистих, необмежених і хвилястих ліній у металі та ефектно виглядали на брамах, вікнах та дахах будівель. звивистих, необмежених і хвилястих ліній.
У кінці XIX – на початку XX століття Львів відзначався значним розвитком ковальського мистецтва. Тут діяло практично два десятки фірм і майстерень, які спеціалізувалися на архітектурному ковальстві.
Решіткам фірми І. Левинського властива кристалічна структура та геометризм, близький до народної орнаментики.
Замовлення українських архітекторів (зокрема, Лева Левинського) на виконання кованих решіток і надбанних хрестів виконували майстерня М. Стефанівського та слюсарська робітня І. Глинчака у Львові.
Архітектори Львова кінця XIX – початку XX століття брали активну участь у створенні художніх виробів з металу. Олександр Лушпинський разом з Левом Левинським, Євгеном Нагірним, Альфредом Захарієвичем та іншими архітекторами, використовуючи орнаментальні та формотворчі мотиви українського народного мистецтва, створили оригінальні стилізовані композиції для виробів з металу, які визначили новий напрямок у художньому металі початку XX століття, пов’язаний з українським архітектурним стилем. Такі роботи Олександра Лушпинського були розроблені для будівель на вулицях Руській, 20 (1903-1906 рр.) і Генерала Чупринки, 11а (1906-1907 рр.) та інших.
Один з визначних прикладів кованого металу, втілених в дусі українського народного мистецтва на початку XX століття, був спільний проєкт І. Левинського та О. Лушпинського – будівля бурси Народного дому на вулиці Лисенка, 14 у Львові (1906 рік). Металеві деталі для оздоби інтер’єру та екстер’єру виготовили у майстерні М. Стефанівського у 1907 році. Художній ансамбль включав металеве оформлення дверей, дверні ручки, сходові клітки, декілька варіантів віконних ґрат, зовнішню решітку огорожі, балконні ґрати та кронштейни, вхідні брами, які утворюють єдину цілісну композицію як між собою, так і в контексті всього екстер’єру споруди. Тут частково прослідковуються елементи народної стилістики.
Важливим декоративним елементом оздоблення будівлі в епоху сецесії були металеві архітектурні завершення – флюгери, рапіди, шпилі, решітки – виконані переважно в техніці кування. Подібні завершення увінчують будинки на вул. Генерала Чупринки, Кульпарківській, Лисенка, Привокзальній, Домбровського, Дудаєва, проспекті Шевченка. Популярними були флюгери у вигляді півнів (як на металевому піддашші будинку початку ХХ ст. на вул. Домбровського, 4), драконів, качок. Вежу будинку на вул. Генерала Чупринки, 22 увінчує невисока кована решітка з рослинним орнаментом.
Сам флюгер оздоблено S-подібними лініями та спіральними прутами. Зображення качки виконано прорізною технікою, флюгер є домінантою декоративного оздоблення будинку. Зустрічаються флюгери у вигляді стріли, списа. Популярними металевими архітектурними завершеннями були профільовані кулі, а також решітки. У останніх спостерігається вплив європейського модерну.
Майстри зуміли творчо поєднати форми західноєвропейського модерну із трансформованими мотивами народного мистецтва. Основною ідеєю модерну був синтез мистецтв для створення цілісного, гармонійного з навколишнім середовищем образу.
Фото: Бюро спадщини.
За матеріалами статті Івана Франка, заслуженого діяча мистецтв України, приват-професора, завідувача кафедри художнього металу ЛНАМ “Кований метал у Львові початку ХХ ст. Модерн”, опублікованої у Віснику Львівської національної академії мистецтв. Вип. 38. 2018.
