«Весна» на вул. Бандери — перлина львівської сецесії

  • 23.09.2025
  • 181 Переглядів

На вулиці Степана Бандери, 47а у Львові зберігся один із найвиразніших зразків житлової архітектури початку ХХ століття. Цей чиншовий будинок, споруджений у 1911–1912 роках за проєктом архітектора Артура Шлеєна, став окрасою тодішнього району завдяки багатому фасадному оздобленню та непересічному інтер’єру.

Особливе місце у художньому оформленні посідає розпис плафона сходової клітки, відомий під назвою «Весна», виконаний у 1912 році художниками А. Розеном та Г. Феллером. Архітектура будинку втілює ключові риси львівської сецесії. Фасад вирізняється чітко артикульованим центральним ризалітом, балконами з металевими ажурними огорожами та розкішною пластикою ліпного декору. Тут можна побачити жіночі профілі в медальйонах, гірлянди квітів, вази та стилізовані рослинні мотиви.  Усі ці елементи створюють живу, динамічну композицію, де декоративність органічно поєднана з конструктивною логікою споруди. Водночас інтер’єр зберігає ще більше вражень: вестибюль і сходова клітка прикрашені дзеркалами, керамічними плитками, дерев’яними дверима з характерними вигинами та склінням із діамантовою огранкою.

Найцінніший мистецький акцент — плафон сходової клітки з розписом «Весна». У центральній частині композиції зображено золотоволосу жінку у білій туніці на тлі квітучого весняного пейзажу. Її оточують квіти та зелені пагіння, а сам малюнок витримано у світлій, пастельній гамі. Поєднання реалістичної фігуративності з декоративною площинністю та стилізованим орнаментом — характерна ознака сецесійного живопису, який прагнув єдності з архітектурою. Бічні круглі медальйони з квітами на бордовому тлі доповнюють і підкреслюють центральний образ, утворюючи цілісний триптих.

Будинок на Бандери, 47а не є випадковою окрасою міста. Він разом із сусідніми спорудами формує архітектурний ансамбль, що відображає прагнення початку ХХ століття створювати нову естетику міського середовища. Саме тут добре видно, як львівська сецесія інтегрувала декоративні й утилітарні елементи в єдине художнє ціле, збагачуючи повсякденний простір мешканців мистецькими деталями.