На зламі ХІХ–ХХ століть сецесія, популярна архітектурна течія, охопила міста Європи, зокрема Львів. У цей період декоративний та утилітарний метал став важливою частиною будівельного мистецтва. З металу виготовляли балюстради балконів, вхідні брами, окуття вікон і дверей, жардоньєрки, фасадний декор, сходи, флюгери та огорожі. Львів став осередком металевих виробів, і саме тут творив Михайло Стефанівський — видатний український митець і ремісник.
Михайло Стефанівський (1878–1952), уродженець Бібрки, отримав мистецьку освіту у Львівській та Віденській промислових школах. Після навчання він працював у знаній львівській майстерні Васіки, а в 1906 році відкрив власну справу. Його майстерня спочатку розташовувалася на вул. Коперника, 16, а згодом переїхала на сучасну територію між вул. Степанівни та Стрийською.
На новозбудованій фабриці працювало 32 майстри, які виготовляли художні та утилітарні металеві вироби. Завдяки високотехнологічному обладнанню та майстерності Стефанівський став лідером у галузі художньої обробки металу.
Стефанівський створив унікальний український варіант сецесії, який базувався на традиціях гуцульського мистецтва. Його роботи прикрашають фасади багатьох львівських будинків. Фабрика виготовила декор для будинку Бурси Народного дому на вул. Лисенка, 14-14а, Страхового товариства «Дністер» на вул. Руській, 20, та численних житлових будівель.
Майстер також виготовляв металеві елементи для церков Галичини. Оригінальні хрести, проповідниці, огорожі й інші вироби вирізнялися творчим почерком. Зокрема, огорожа найдавнішої церкви Львова — святого Миколая — була створена саме на фабриці Стефанівського в 1920 році.
Після Другої світової війни доля Стефанівського склалася трагічно. У 1951 році його та дружину Стефанію заарештували радянські органи. Бібліотеку і колекцію картин, що належали родині, знищили. Фабрика, яку майстер добровільно передав Львівському університету, перестала існувати. Сам Стефанівський помер у засланні в 1952 році. Попри всі зусилля радянської влади знищити пам’ять про митця, його твори досі прикрашають Львів. Достатньо поглянути на фасади старовинних будинків, щоб побачити металеві шедеври Михайла Стефанівського. Він залишив по собі спадок, що втілює українську сецесію у найкращих її проявах.
Література:
- Нога О. Михайло Стефанівський. Історія життя та творчої діяльності. Львів: Українські технології, 2004.
- Магістр галицького артистичного слюсарства.
