Будинок Санделя, розташований на вулиці Леся Курбаса, 5 у Львові, є визначною пам’яткою сецесії. Завдяки своєму унікальному керамічному обличкуванню, він здобув славу як львівський аналог віденського «Majolikahaus». Ця архітектурна перлина поєднує в собі витонченість дизайну та інноваційні рішення початку ХХ століття, що робить її однією з найцікавіших споруд у місті.
Будинок був спроєктований Генриком Сальвером у 1905–1906 роках. Сальвер розробив планування та композиційну схему фасаду, а в 1906–1907 роках архітектор Соломон Рімер реалізував проєкт опорядження фасаду та інтер’єру. Для облицювання використовувалася продукція львівської керамічної майстерні «Bracia Mund», яка надала будівлі її характерний вигляд.
Замовником проєкту і першим власником будинку з 1907 по 1910 рік був Ісаак Сандель. Цікаво, що перший поверх кам’яниці був рустований і спочатку призначався для «Японської кав’ярні», яка працювала тут до Першої світової війни. Верхні поверхи будівлі служили житловими приміщеннями з квартирами.
Будівля вирізняється своїм фасадом, повністю вкритим керамічною майолікою, яка надає їй яскравого вигляду і відсилає до європейських архітектурних тенденцій того часу. Особливістю будинку є наявність балконів на металевих консолях на кожному поверсі. Нижній балкон служить своєрідним бар’єром, який відокремлює рустований торговий поверх від житлової частини, вкритої майолікою.
На підлозі вестибюля “Rejtana L 5 1907” можна помітити дату спорудження кам’яниці, викладену плитками.
Інтер’єр вестибюля був прикрашений чотирма великими панно орієнтовно 1911 р.
Сьогодні перший поверх зайнятий орендою, а верхні поверхи залишаються житловими. Його архітектурна краса та історична цінність роблять його популярним місцем серед туристів та дослідників архітектури. Будинок Санделя є прикладом того, як архітектура може служити містком між епохами, демонструючи багатство культурних впливів і майстерність архітекторів минулого.
Sandel House: Lviv “Majolica House
Sandel House, located at 5 Les Kurbas Street in Lviv, stands as a remarkable example of ornamental Art Nouveau architecture. Its unique ceramic façade has earned it the reputation of being Lviv’s counterpart to Vienna’s “Majolikahaus.” This architectural gem combines the elegance of design with early 20th-century innovative solutions, making it one of the city’s most intriguing structures.
The house was designed by Henryk Salver between 1905 and 1906. Salver developed the planning and compositional scheme of the façade, while in 1906–1907, architect Solomon Rimer implemented the façade and interior design. The building was clad with ceramics from the Lviv workshop “Bracia Mund,” giving it its distinct appearance.
Isaac Sandel commissioned the project and owned the building from 1907 to 1910. Interestingly, the first floor of the house was rusticated and originally intended for the “Japanese Café,” which operated there until World War I. The upper floors housed residential apartments.
The building is distinguished by its façade, entirely covered with ceramic majolica, lending it a vibrant appearance reminiscent of European architectural trends of the time. The presence of balconies on metal brackets on each floor is a notable feature. The lower balcony acts as a divider between the rusticated commercial floor and the residential area covered in majolica.
On the floor of the vestibule “Rejtana L 5 1907” you can see the date of construction of the tenement, laid out with tiles.
The interior of the lobby was decorated with four large panels circa 1911.
Today, the ground floor is occupied by shops, while the upper floors remain residential. Its architectural beauty and historical significance make it a popular spot for tourists and architecture enthusiasts alike. Sandel House exemplifies how architecture can bridge eras, showcasing the rich cultural influences and craftsmanship of past architects.
Матеріали: Центр міської історії / Materials: Lviv Center for Urban History
Фотографії: Бюро спадщини, Центр міської історії, Микола Кремса/ Photos: Heritage Bureau, Lviv Center for Urban History, Mykola Kremsa
