«РадіоГараж» – новий простір у серці Львова із збереженою автентикою

  • 27.07.2021
  • 1774 Переглядів

Нещодавно у Львові відкрили міждисциплінарний простір «РадіоГараж», в основі якого лежить звук, мистецтво та технології. Новий медіа-мистецький осередок було облаштовано на першому поверсі в історичному будинку Львівського радіо. «РадіоГараж» – це складова частина музею Львівського радіо.

Із Мирославою Лубкович, керівницею Львівського радіо, ми говорили про те, як створювали “РадіоГараж”, автентику будівлі та колекції майбутніх проектів

Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna

Пані Мирославо, розкажіть як виник задум відкрити «РадіоГараж»?

В цьому будинку ми прагнемо відродити славу Львівського радіо. Бо у 2018 році  по всій Україні, на мою думку, знищили всіх місцевих телерадіомовників із реформою Суспільного. Тоді ж я пішла до міського голови Андрія Садового та депутатів із проханням, щоб вони зробили все, аби історія Львівського радіо не зупинилась на 89-му році. Адже після завершення оренди приміщення його віддали б комусь іншому, і я не знаю, що тут би було: можливо, черговий заклад харчування чи хостел або ще щось. Тоді я зрозуміла, що маємо тут все відродити на славу Божу і для людей. І це нас мотивує.

Мирослава Лубкович на відкритті простору

Так, у 2020 році розпочалися роботи із відновлення, консервації, розробки нової концепції, дизайну і ремонтні роботи у просторі «РадіоГаражу». Цей простір є місцем для відкритих публічних подій, експериментальної галереї-лабораторії, яка, крім традиційних форм та жанрів мистецтва, має особливий фокус – мистецтво нових технологій, а саме радіо-мистецтво, звукове мистецтво, інтерактивні медіа та інше.

Це буде простір для навчання і практикування, для складання пристроїв, які працюють з радіохвилями.

Чому простір назвали «РадіоГаражем»?

Бо в радянські часи його браму, металеву, автентичну зрізали та зробили в’їзд в гараж. То було все знищено. Далі ми взялися за сходи і їх відреставрували, потім на черзі був дворик. В процесі ми знайшли люксфери.

А що це?

Десь в 1890 році фірма “Люксфер” запатентувала в Лондоні такі як скляні віконечка (у металевих обрамленнях). Їх використовували для освітлення з першого поверху у підвальні приміщення. І ось тут з вулиці Князя Романа ми побачили їхні залишки перед металевою вітриною. Вони були просто залиті бетоном. Те, що ми їх врятували і показали – це відповідально і перед будинком, і перед історією міста, і перед тими архітекторами, які зводили цей будинок.

Уявляєте, який Львів був прогресивний. У 1890 році в Англії люксфери запатентували, а вже через 10  років львівські архітектори використовували їх.

До речі, перший поверх був найскладніший, найбільш запущений, найбільш захаращений. І ми безмежно вдячні Наталі Бунді, директорці департаменту розвитку, що переконала взятися саме за цей проект і постійно нам допомагала. Насамперед ми взялися за реставрацію головної брами з боку вулиці Князя Романа – вона  була найбільш знищена. Спільно із знаним реставратором Юрієм Миколаїшином нам вдалося по суті її відновити.

А що ще відновлили у будівлі?

Ми відновили металеві сходи, вони також автентичні як і чорно-біла плитка на першому поверсі, віднайшли і розчистили розписи у трьох приміщеннях. Ще відреставрували двоє неоготичних дерев’яних дверей у співпраці із Львівським вищим професійним художнім училищем, за що подяка директорці Надії Обнявці та реставратору Юрію, та ЛКП «Бюро спадщини». А ще маємо дворик, який колись був закинутою шахтою. Там була гора сміття у понад три метри, яке скидалось десятиліттями.

У нас днями відбулася зустріч з реставраторами, ми дуже хочемо відновити також автентичні вікна на вул. Князя Романа. Вони у нас розкішні із фацетованим склом. Це треба зробити перед тим, як  будемо облаштовувати на другому поверсі наш інтерактивний музей львівського радіо.

Розкажіть кілька слів про музей. Яким він буде?

Радіо у цьому приміщенні на вулиці Князя Романа, 6 працювало з 1930 року у три періоди: з 1930 по 1939 роки – це  Польський період, міжвоєнний і радянський періоди та часи незалежності. І це буде такий перший та, напевно, єдиний в Україні інтерактивний музей радіо.

У нас є не тільки старожитності, яких дуже багато збереглося, а й журнали із записами з 1944 року та  пізнішого періоду. Ми хочемо, щоб люди побачили і відчули та зрозуміли, що тут, у цьому приміщенні, творилась історія не тільки радіо чи міста. Тут творилась історія України.

От навіть ми відкриття «РадіоГаражу» приурочили до 30 червня. Бо саме 30 червня 1941 року, коли на пл. Ринок було проголошено відновлення Української державности, Роман Шухевич, разом із своїми побратимами, прийшли у той же день на Львівське радіо. Тут діяла три дні радіостанція ім. Євгена Коновальця, проголошували на всю Західну Україну Акт відновлення Української державности, читали привітальне послання митрополита Андрея Шептицького. Дуже шкода, що через три дні, 2 липня 1941 року гестапо увійшло, арештувало всіх, більшість їх загинуло в концтаборах.

Зараз ми маємо фотографії Юліана Савицького – золотого голосу Львівської радіостанції ім. Є. Коновальця. Ми маємо його фото з молодих літ і з концтабору, у полосатій тій робі, в анфас і профіль. Це герої.

Четвертий поверх також буде використовуватися?

Так, і це буде неймовірне: на четвертому поверсі втілимо проект галерея-лабораторія для роботи із звуком. У цьому просторі планують до прослуховування твори звукових мистецтв як академічного музичного мистецтва, так і експериментального.