За статистикою Міністерства культури та інформаційної політики України з початку повномасштабного вторгнення 553 об’єктів культурної спадщини та закладів культури України було серйозно пошкоджено або зруйновано військами росії. Аби не допустити повної втрати унікальних будівель та культових споруд команда Skeiron запустила масштабну ініціативу #Save Ukrainian Heritage.
Засновники SKEIRON – друзі, котрих об’єднала школа, пластовий табір, вищий навчальний заклад та спільна ідея створення стартапу, який втілюють і розвивають тепер.
Мета команди — оцифрувати якомога більше архітектурних та мистецьких надбань України та вберегти історичну пам’ять від руйнівних подій та впливів часу.
Про сканування пам’яток, перші дні війни та майбутні плани команди нам розповів співзасновник компанії — Юрій Преподобний.
Як виникла ідея сканувати пам’ятки та як налагоджували роботу?
В університеті ми вперше побачили можливості технології фотограмметрії. Це коли на основі сотень фотознімків можна створити 3D модель. Сталося так, що в цей момент набувала популярності робота з використанням дронів, а у нас якраз був один.
Львівщина надзвичайно багата на пам’ятки архітектури, історії, мистецтва та археології. Багато з них зовсім не захищені та руйнуються, тому питання на чому вчитись у нас майже не виникало. Ми часто їздили за місто “політати” дроном та відсканувати обʼєкт.
А вже з 2019 р. ми почали широко використовувати лазерні 3D сканери, що дозволило суттєво покращити якість роботи та, як результат, сканування стало основною нашою діяльністю.
Оцифрування пам’яток
У своїй роботі ми використовуємо вимірювальну техніку, таку як лазерні сканери, фотоапарати, дрони та геодезичні прилади. Сканування архітектурних об’єктів дозволяє якісно і точно створювати їхні зменшені 3D копії. Геодезичні прилади допомагають детально зафіксувати пам’ятку в просторі й часі.
Цифровий формат дозволяє зберегти інформацію буквально про кожен елемент: його колір, розмір, текстуру. Усі ці дані ми конвертуємо в 3D модель. Ця інформація стає основою для відбудови, чи реставрації пам’ятки.
Рік повномасштабної війни. Як виникла ідея створення проєкту?
У перші два тижні від початку широкомасштабного вторгнення ми зосередилися на волонтерському фронті: займалися гуманітарною допомогою, навіть на прохання наших захисників кілька разів підіймали дрон у повітря. Усюди панувала атмосфера невизначеності, був острах, що місто будуть регулярно обстрілювати. Трохи згодом до нас звернулися представники влади з пропозицією оцифрувати пам’ятки Львова. Кошти на ці перші роботи виділив Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном “POLONIKA” і робота “закипіла” та переросла в цей проєкт.
Команда має попередній перелік пам’яток, пріоритетність яких, визначили за участю пам’яткоохоронців. Першочергово це об’єкти спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного та місцевого значення. Всього опрацьовано понад 40 об’єктів.
Про масштаб проєкту та найскладніші об’єкти
В основному SKIERON зосередився на пам’ятках Львівської області, але й в інших регіонах було декілька об’єктів. Працюємо як на прохання Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової адміністрації, так і управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та на запрошення інших міст.
На цей рік маємо готовий перелік об’єктів у Львівській області, які потрібно оцифрувати. Переважно це деревʼяні пам’ятки сакральної спадщини, які легко можуть постраждати від агресії росії.
Яка споруда потребувала найбільше уваги та зусиль для сканування?
У Львові, мабуть, найскладнішим для сканування був Архикатедральний собор Святого Юра. Тут поєдналися і масштаб об’єкта і складність проведення робіт. Чого вартує багатий декор! Варто згадати й про численні підземні ходи та складність улаштування внутрішніх приміщень. Важко порахувати кількість фото, які ми зробили для фотограмметрії.
Проте, найбільшим обʼєктом, що ми відсканували, є резиденція митрополитів Буковини та Далмації в Чернівцях. Резиденція є пам’яткою національного значення та вважається одним з найвизначніших витворів архітектурного мистецтва Європи другої половини XІX ст. Зараз тут знаходяться факультети Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Роботи на обʼєкті зайняли понад місяць, де ми використали понад 3000 станцій сканування та 20 000 фотографій.
Хто ще долучився до проєкту зі сканування?
До окремої групи можна віднести геодезистів. Наприклад, фірма “Галич ГЕОБУД” працює на Львівщині, ще одна займається оцифруванням пам’яток на Чернігівщині. Також ми підтримуємо комунікацію із командою з Франції, що фіксують злочини армії окупантів наразі у Чернігові.
Справжньою несподіванкою для нас став студент Львівського фахового коледжу будівництва архітектури та дизайну Федір Ільків, який прийшов до нас після початку повномасштабного вторгнення і вже зараз видає дійсно хороший результат, виконуючи сканування. Він розпочинав з декількох станцій, а тепер працює над декількома тисячами станцій сканування. Зараз він завершує роботу зі сканування Чернівецького університету.
Як налагоджували взаємодію? Чи доводилося проводити навчання як правильно сканувати?
Ті, хто бажав долучитися до сканування, знаходили нас самостійно. Ці люди вже мали уявлення як виглядає процес, знали порядок робіт, нам потрібно було лише скоригувати нюанси, аби всі учасники могли видавати однаково якісний результат. Це потрібно, зокрема, для того, щоб лазерне сканування однієї команди поєднати фотограмметрією іншої й в результаті отримати повноцінну модель.
Хто фінансує роботи?
Основними донорами є великі фонди та організації ALIPH Foundation та POLONIKA. Вони фінансують майже всі роботи. До прикладу POLONIKA профінансувала вже вісім об’єктів, у планах ще тринадцять. ALIPH Fondation забезпечує належне опрацювання ще десяти цінних пам’яток. А IKGS München фінансував проведення оцифрування Чернівецького університету.
Як можна підтримати ініціативу?
На сторінці проєкту є можливість задонатити на сканування пам’яток. Вартість сканування кожної пам’ятки залежить від обсягу робіт та розраховується для кожного об’єкту окремо.
Але це не єдиний спосіб підтримати ініціативу. Важливими також є поширення інформації та долучення до ініціативи. Ми завжди раді співпраці та вдячні за будь-яку підтримку.
Що буде далі із матеріалами сканування?
У майбутньому ми плануємо створити ресурс, до якого матимуть доступ пам’яткоохоронні організації. Адже продукт сканування – це насправді дуже деталізована модель, цілком придатна навіть для проєктування. Але зараз необхідно зафіксувати якомога більше пам’яток.
Чи сильно заважають роботі повітряні тривоги та відключення електроенергії?
Так, це дуже заважає роботі. Проте партнери із Німеччини надали у тимчасове користування генератор, що дозволило продовжити нашу роботу.
Яким буде ваш перший мирний день, коли закінчиться війна?
Це буде той день, коли вся команда знову буде у повному складі, адже деякі наші друзі зараз на фронті.
Матеріали: Бюро спадщини, SKEIRON.
