Скульптуру Скорботного Ісуса із львівської каплиці Боїмів презентували у Варшаві

  • 25.10.2023
  • 916 Переглядів

У Варшаві відкрили виставку скульптури Скорботного Христа, яку демонтували з каплиці Боїмів у Львові для реставрації, а заради збереження на час війни, перевезли до Польщі.

Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna

Виставка «Те, чого не видно. За лаштунками консерваційних робіт скульптури Скорботного Ісуса Христа з каплиці Боїмів у Львові» відкрилась за участі міністра культури та національної спадщини Пйотра Глінського, директора Полоніки Дороти Янішевськоі-Якуб’як, кураторки виставки Марти Кручинської, радниці міського голови Львова Лілії Онищенко-Швець та генерального директора Львівської галереї мистецтв Тарас Возняка.

На виставці можна ознайомитися з архівними фотографіями, відео, консерваційною документацією та сучасними технологіями, які використовували фахівці у своїх роботах.

Невдовзі відреставровану скульптуру обіцяють показати у Львові.

Нагадаємо, Скорботного Христа вперше за 400 років зняли з купола каплиці у 2021 році для реставрації. Цьому передувало дослідження скульптури, що виявилось надзвичайно складним завданням та вимагало нестандартних рішень.

Пізньоренесансна каплиця Боїмів, одна із найцінніших пам’яток Львова, була збудована у 1609-1611 рр. на замовлення Єжи Боїма, угорського торговця сукном зі Львова, міського радника та секретаря короля Стефана Баторія.

Фігура Ісуса Христа на куполі каплиці встановлена приблизно у 1597−1605 р., до її створення долучився вроцлавський будівничий Андрій Бемер — видатний скульптор Центрально-Східної Європи. У камені під двометровою скульптурою Христа викарбувані слова: «Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє».

Пам’ятка є унікальною і має велику архітектурну та мистецьку цінність. З 1969 року каплиця є філією Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.

Зараз унікальна скульптура у безпеці. Після перемоги вона повернеться на своє місце на куполі каплиці.

Фотографії: Norbert Piwowarczyk, Bartłomiej Gutowski, Instytut Polonika.

Автор фото: А. Ставінський