На виставці представлені унікальні світлини, що відтворюють приміщення та архітектурні зразки львівського модернізму між двома війнами. Виставка під назвою «Вціліла архітектура: міжвоєнний модернізм Львова» створена історикинею архітектури та фотографинею Мирославою Ляхович.
Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna
Експозиція привертає увагу до видатних зразків модернізму, що характеризував урбаністичні експерименти Львова початку ХХ століття. Фотографії не лише демонструють архітектурні досягнення свого часу, але й розповідають історії архітекторів та колишніх чи нинішніх мешканців міста.
Особливу увагу приділено візуальному матеріалу, створеному із 3D-сканувань модерністських будівель Львова, який дозволяє відтворити будівлі в їхній первозданній красі. Аудіозаписи, зроблені під час сканування, додають атмосферу історичної автентичності до експозиції.
Львів завжди був центром урбаністичних авангардних експериментів, що поєднували міжнародний стиль і місцеві архітектурні прийоми, що відображали дух ХХ століття. Багатоетнічна міська спільнота прагнула виразити себе та об’єднатися через архітектуру. У місті було реалізовано багато архітектурних проектів – адміністративні будівлі, школи, лікарні, робітничі клуби, сакральні споруди та житлові будинки. Довгий час у Львові переважав стиль ар-деко, часто з елементами неокласицизму чи історизму, але у ХХ ст більшість будівель побудовано в стилі функціоналізму, модернізму – інтернаціоналізму, експресіонізму тощо.
У першій половині ХХ ст настрої в місті кардинально змінилися – Європа занурювалася в прірву нацизму, тоталітаризму та антисемітизму, наближалася чергова світова війна, яка почалася в 1939 році. Під час війни не залишилося 90 % населення міста: поляки були виселені, євреї були вбиті нацистами, українці були депортовані або вбиті радянською владою. Лише будівлі залишилися недоторканими, приховуючи імена та історії забутих людей та втрачену ідентичність міста. Майже через століття, у лютому 2022 року у Львові знову пролунала повітряна тривога, почалися атаки, виник страх смерті та вимушена міграція. Російська навала залишає нові відбитки на модерністських будівлях, а часом і руйнує їх.
Львівський модернізм того періоду поєднував міжнародні стилі з місцевими архітектурними прийомами, відображаючи дух часу та культурні амбіції міста. Проте, історія різко змінилася в другій половині 20 століття: війни та конфлікти залишили свій відбиток на місті, перетворивши архітектурні шедеври на свідків минулих трагедій.
Виставка і проект «Львів. Архітектура модернізму», реалізований за сприяння ETH Zurich та за участі Харківської школи архітектури, стали важливими кроками у збереженні та відновленні спадщини модернізму в Україні. Їхня мета – зберегти історичні пам’ятки та відтворити історію міста через архітектурні свідчення минулого.
Мирослава Ляхович висловлює щиру подяку своїм колегам і партнерам:
Центру міської історії центрально-східної Європи (Львів, Україна) за надання архівних матеріалів, ЛКП “Бюро спадщини” за підтримку у підготовці цифрових зображень, Андрію Бондаренку (House of sound, Львів, Україна) за аудіозаписи, а також Касапу Оркуну (Ciuricho ETH Statybos paveldo ir išsaugojimo katedra, ETH Zurich), Луїсу Ванденабіле (Ciuricho ETH Pastatų archeologijos ir statybos istorijos katedra).
Організатори виставки: Будинок-музей Галауніаса.
Виставка працює: 08.06.2024 – 31.08.2024.
