5 фактів про виставку ілюстрацій Анатолія Базилевича до твору “Енеїда”

  • 08.09.2021
  • 516 Переглядів

В артцентрі Павла Гудімова “Я Галерея” у Львові представили серію легендарних ілюстрацій Анатолія Базилевича до твору “Енеїда”. Ілюстрації художник створив для книги, що вийшла 1968 року у видавництві “Дніпро”. Виставка присвячена 30 річниці відновлення незалежності України. 

Бюро спадщини поспілкувалося із куратором виставки Павлом Гудімовим про нову експозицію.

“Я давно мріяв як куратор докластись до того, щоб привезти оригінальні ілюстрації до “Енеїди”, котра свого часу виявилась таким собі культурним вибухом, – розповідає Павло Гудімов, куратор виставки. – Це робота зі спадщиною, у тому числі і літературною, яка переведена в актуальний для всього світу формат графічного роману”.

1. У Львові вперше показали цикл ілюстрацій “Енеїди”, створених Анатолієм Базилевичем. Так глядачам по-новому, через візуальні образи, розкриватиметься історія книги. 

“Це виставка в достатньо доступній формі для широкої аудиторії, де розказано біографію, показано приклади ілюстрування Анатолієм Базилевичем інших книжок. Виставка доповнена кінохронікою, яка була зната у 1962 році  в майстерні Базилевича. Ця плівка оцифрована і демонструється, тож можна подивитись як він працював над “Енеїдою”. Зокрема, як створює рисунок Павла Кардашевського у ролі Зевса”, – додає Павло Гудімов.

2. Образи героїв “Енеїди” Анатолія Базилевича – це не просто зображення до книги. Ілюстрації стилізовані елементами різних мистецьких епох: Античності, сарматського міфу, етнографізму ХІХ століття та тогочасного бурлеску. 

Крім того, художник придумав особливий просторовий формат цих ілюстрацій. Тобто він навчився передавати у зображенні дію. Якщо подивитися на його “Енеїду”, здається, що ілюстрації в динаміці, вони ніби рухаються.

3. Окремий розділ виставки присвячений одному із улюблених моделей, натурників Анатолія Базилевича, якого звати Павло Кардашевський.

“Вони познайомились, коли він був глибоко пенсійного віку і власне з нього художник малював всіх основних богів в “Енеїді” – Зевса, Нептуна і нашого Бога-Отця. Автор також двічі зобразив себе в ілюстраціях до “Енеїди”. Перший раз – коли вписав себе молодого і красивого в сцену в раю, а другий раз він помістив себе старшого в пекло. А в одній з ілюстрацій, де показав грішників в пекельних сценах, використав образи представників спілки письменників. Найбільше постраждав від його карикатурності редактор Ліпатов, якого за задумом мучив чорт: поставивши  раком, вставив лійку йому в дупу з розпеченою смолою”, – каже Гудімов.

4. Анатолій Базилевич – не перший, хто ілюстрував книгу Івана Котляревського. Перед ним над зображеннями працювали Василь Корнієнко, Георгій Нарбут, Федір Коновалюк та Іван Їжакевич. Проте саме «Енеїду» у виконанні Анатолія Базилевича почали  сприймати як новий архетип для зображення козаків взагалі. Його Еней став революційним прототипом “парубка моторного”.

Він як показує Енея як воїна в бою, близьким до самурая. І власне епізод, коли він один літає над землею і шаблею знімає одразу три голови латинян – це означає, що Базилевич був явно добре знайомий з японським кіном та самурайською естетикою.     

5. Працюючи над виставкою, команда артцентру “Я Галерея” намагалася дати можливість глядачам побачити різні аспекти історії видання. Зокрема родинний, історичний, еротичний з героїчним. 

“Ми хочемо провести паралелі з сьогоденням і зрозуміти особливу актуальність та автентичність роботи Базилевича”, – каже Павло Гудімов.

У біографічному блоці експозиції будуть представлені фото художника. А ще його ілюстрації до інших видань: “Пригоди бравого вояка Швейка” Гашека, “Абу-Касимові капці” Франка, казок Андерсена тощо.

Завітати на виставку можна щодня, крім понеділка, у артцентрі Павла Гудімова «Я Галерея» (вул. Шота Руставелі, 8).

Фото надані Павлом Гудімовим