Lemberg style: про минуле мовою сучасного мистецтва

  • 12.01.2023
  • 412 Переглядів

У Львові в артцентрі “Я Галерея” триває виставка “Lemberg Style”. Творці проєкту — Павло Гудімов та Володимир Костирко в чотирьох залах простору відтворили атмосферу львівської квартири початку XX століття. Тему львівського стилю розкриває суміш сучасного мистецтва, історії та предметів минулого.

Далі розповімо, що можна побачити на цій виставці.

Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna

 Львівський стиль як тотальна інсталяція

“Мета виставки – розповісти  про львівський стиль в інсталяції, коли ти у виставковий простір, який базується в колишньому житловому, повертаєш атмосферу квартири. На ці три місяці кожна з кімнат отримала свою назву, свою тему, свої експонати” – розповідає куратор та автор ідеї виставки Павло Гудімов. Експозиція поділена на чотири зали кожен з окремою інсталяцією на тему Львова та його місця в історії сучасної Європи.

Тут картина відходить на другий план, простір наповнюється історіями, предметами та починає бути активним співрозмовником. Зали наповнені сумішшю сучасного мистецтва, історії та предметів минулого, що розкривають тему виставки.
 

“Львівський фриз”

Експозиція починається з простору, у якому віддзеркалюється явище об’єктів без місця. В інтер’єрі майстерно поєднані сучасні та історичні елементи: металеві елементи фасаду сецесійного будинку, ніжки історичної ванни, скарбничка львівського фонду бідняків, фотографії-портрети львів’ян поч. XX ст., зроблені в майстерні Йозефа Едера, а також портрет Славіка — славетного львівського клошара авторства Володимира Костирко.


“Львівський фриз” – це спроба віднайти універсальний прийом, щоб розповісти про місто та його важливі або й не такі важливі частинки матеріальної культури та пам’яті, які формують не музейний рівень сприйняття і дають змогу змішувати, перехрещувати, додавати або вилучати будь-які елементи.


 “Салон пам’яті”

У кімнаті, яка у минулому була салоном або вітальнею, відтворили зону діалогу – салон пам’яті. Саме у цій кімнаті колись збирались гості, читали поезію чи танцювали.

Зараз тут відбувається знайомство з персонами, на яких акцентує художник.
 

“Студія художника”

Простір майстерні — це як місце зустрічі, поєднання праці та відпочинку. Володимир Костирко бере за приклад власну майстерню, що поєднує бібліотеку, зимовий сад, спортзал, кунст-камеру. Ця кімната — суміш усього важливого, щоб створити розмитий в часі простір художника. Кожна деталь у виставці має значення — ширма і подіум, тьмяна стара драперія, яка символізує плинність часу та гіпсова скульптура, яку випадково знайшли в антикварній крамниці. Крім цього, у кімнаті можна побачити автопортрет Володимира Костирка 1986 року, намальований під впливом берлінської течії Neue Wilde.

Тут охочі зможуть взяти участь в рисуванні оголеної натури, або ж поспостерігати за процесом. За задумом автора і куратора проєкту, саме натура оживляє простір виставки та утворює атмосферу справжнього процесу творення і спостереження. Охочим долучитись до рисування необхідно мати з собою художні матеріали. Дійство відбувається щотижня на вихідних.

“Їдальня імені Франца Йосифа”


У цій залі представлена серія живопису на тему реконструкції цісарського міту у зіставленні з темами та предметами, що притаманні старій їдальні початку минулого століття. Володимир особливо відчуває, де лишилось приховане від сучасників важливе про минуле. Один з експонатів, а саме кахельна піч (нерухомо знаходиться в Я Галереї з моменту відкриття) чеського виробництва RAKO, поч. ХХ ст. була виявлена у помешканні, де жив і творив Богдан-Ігор Антонич, на вул. Городоцькій.

Володимир Костирко в особливий спосіб переосмислює міт про Франца Йосифа. Так виникає широкий спектр тем, які пов’язані з епохою імператора. На великому столі, який займає центральне місце в кімнаті, ми бачимо цікаву інсталяцію. На старовинних тарілках автор зобразив 50 емблем-монограм культурних діячів Львова початку – першої половини минулого століття.

Тепер, коли ми прожили ще один відрізок часу і по-новому цінуємо старе та загадкове, нам нічого не залишається як пізнавати минуле і знаходити нову мову для розповіді про нього.
 
Виставка діятиме до 26 лютого 2023 року (щоденно, окрім понеділка, з 10:00-19:00) в артцентрі Павла Гудімова “Я Галерея” (Шота Руставелі 8, синя брама, другий поверх, з 10:00 до 19:00 окрім понеділка).

Проєкт фінансує Стабілізаційний фонд культури та освіти 2022 Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe Institut.