Тадеуш/Тадей Обмінський – надзвичайно важлива постать в історії архітектури Львова першої третини XX ст. Він був різносторонньо обдарованою особою – мав розвинуте відчуття маси й простору, лінії та орнаменту. Був прекрасним рисувальником. Інша сторона його таланту – точне технічне мислення в категоріях конкретного матеріалу та конструкції. 16 квітня минає 150 років від дня народження Т. Обмінського, визначного архітектора початку XX століття.
Спершу Т. Обмінський здобув чотирикласну початкову освіту в школі ім. Конарського, згодом навчався гімназії ім. Франца Йосифа та реальній школі. У 1892 р. вступив до Цісарсько-королівської політехнічної школи (тепер НУ “Львівська політехніка”). Початково обрав напрям інженерії, проте на другому курсі перейшов на відділ будівництва, тобто архітектурний факультет. Під час випуску отримав диплом з відзнакою «Особливо обдарований». І доля щедро обдарувала Т. Обмінського талантами.
Обмінський як педагог. Пройшов шлях від асистента на кафедрі будівельних конструкцій до професора і врешті ректора Львівської Політехніки в 1916-1917 роках. Діяльність вченого, як успішного викладача Львівської політехніки, відображено у виданні «Program Szkoly Politechnicznej» (1920-1921 рр.)
Обмінський як дослідник. Особливе зацікавлення Т. Обмінського – дерев’яна архітектура Карпат. У 1902-1914 роках подорожуючи Галичиною збирає інформацію про народне зодчество, робить зарисовки та фотографії, які потім експонує на виставках в Кракові та Львові. Матеріали досліджень в 1914 році виходять окремою збіркою «Про дерев’яні церкви в Галичині»
Обмінський як урядовець. В 1911-1919 роках Т. Обмінський обіймає посаду консерватора Східної Галичини, а з 1920 р. – консерватора Львова.
Обмінський як архітектор-проєктант. Свою проєктну кар’єру Т. Обмінський розпочав в час розквіту сецесії, а завершив в 30-ті роки ХХ століття, коли вже сецесія поступилася модернізмові.
Найкращі свої проєкти Т. Обмінський створив працюючи в архітектурному бюро Івана Левинського. Тут він мав всі засоби для реалізації своїх найсміливіших архітектурних рішень, бо фабрика Левинського забезпечувала будову не лише звичними будівельними матеріалами, а й декором, який так вміло використовував Т. Обмінський. Він вважав, що архітектура повинна йти в парі зі скульптурою і малярством, залишаючи собі головну роль. Обидва архітектори Т. Обмінський і Левинський захоплювались народним зодчеством, в цьому тандемі народилися найкращі твори української сецесії: будинок страхового товариства «Дністер» на вул.Руській, 20 (1905-1906), будинок бурси Народного Дому на вул. Лисенка (1906-1908), 14, будинок Бурси Українського Педагогічного Товариства на вул.Чупринки, 103 (1906-1909), Будинок Українського Музичного Товариства на пл.Шашкевича, 5 (1913-1916). Т. Обмінський запроєктував низку престижних житлових будинків в стилі сецесії, найвідомішим з яких є будинок Сегаля (1905) на перехресті проспекту Шевченка і вулиці Скорика.
У 1908 р. Т. Обмінський стає керівником реставраційних робіт Латинської катедри у Львові. У 1920-х рр. організовує осушення фундаментів та перекриття будівлі новим мідним дахом.
Творчим підсумком цієї діяльності стала книга «Restauracje katedry lwowskiej: dawne I dzisiejsze» (1932 р.), яку 1 лютого 1932 року бібліотека отримала в дар від автора, про що свідчить запис в інвентарній книзі та провенієнція на титульній сторінці документа.
Останнім витвором Т. Обмінського був костел Матері Божої Остробрамської на Верхньому Личакові, завершення будівництва якого архітектор вже не побачив. Т. Обмінський помер в 1932 році та спочиває на Личаківському цвинтарі.
Джерела та література:
Юрій Бірюльов Від сецесії до функціоналізму: Тадеуш Обмінський
Наталія Кравчук Архітектор Тадеуш Обмінський і Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка»
Ігор Жук Тадеуш Обмінський – творець і дослідник сакральної архітектури
