Художниця, котра зачарувала Івана Труша, була депутатом УРСР: Олена Кульчицька — жінка, котра творила українську культуру

  • 15.09.2022
  • 1159 Переглядів

15 вересня, з нагоди 145-річчя з дня народження Олени Кульчицької, познайомимось із творчістю видатної українки, мисткині, майстрині декоративно-ужиткового мистецтва. Більше читайте у матеріалі ‘’Бюро спадщини’’.

Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna

Перша жінка на теренах Галичини, котра здобула мистецьку  освіту

Художниця Олена Кульчицька народилась 15 вересня 1877 р. у Бережанах, що на Тернопільщині.  Вона навчалась у Львівській Художньо-промисловій школі (сьогодні ЛДКДУМ ім. І. Труша), у приватній школі Станіслава Батовсього-Качора у Львові й пейзажиста Братковського та на загальному факультеті віденської Художньо-промислової школи. Проявила себе у різних мистецьких жанрах – олійний живопис, акварель, різні види станкової графіки, книжкова графіка, художнє ткацтво, проєктування меблів, моделювання одягу, ескізи для кераміки, роботи на емалі та по металу, скульптура. Творила у техніці вишивки, різьби та інкрустації. Побувала у Франції, Англії, Італії.

Інтерв’ю Вільній Україні та міжнародне визнання

Як згадувала Олена Кульчицька в інтерв’ю для газети “Вільна Україна”, що було опубліковано 08.03.1945 р., важко було здобувати місце серед художників. Особливо важкими були її перші кроки. Однак їй це вдалось, уперше твори Олени Кульчицької були експоновані в 1908 р. на виставці у Львові. Окрім рисунка, Кульчицька творила у техніці малярства, в найпростішому деревориті й найтоншому офорті, в моделюванні в усіх скульптурних матеріалах, а також в техніці емалі, вишиванки, різьби та інкрустації.

У міжвоєнний період роботи Олени Кульчицької експонували в Бельгії, Італії, США та отримали чимало захоплених відгуків та похвалу від місцевої преси у якій писали про неї як про ‘’серйозну, вироблену художницю. Вона однаково легко володіє сухою голкою, як і карбує офорти, або ріже на дереві чи виробляв меццотінто‘’.

Безпартійна депутатка, звинувачена у націоналістичних проявах у мистецтві

З початком радянської окупації у вересні 1939 р., нова влада вирішила підселити у чотирикімнатну квартиру художниці чужих людей, проте цьому завадив Філарет Колесса, котрий писав листи з проханням не ділити квартиру, оскільки це видатна художниця і має значну збірку творів. Період творчості під час нацистської окупації майже не досліджувався. 

Під час другого встановлення радянської влади на території регіону  у липні 1944 р., у листуванні з подругами Кульчицька зазначала, що для неї  післявоєнний час – це велика трагедія, бо тоді знищували видатних  діячів української культури. Вона розуміла, що її можуть депортувати у Сибір, тому намагалась зберегти свої твори. Крушельницька передала у собор святого Юра і просила митрополита Шептицького сховати її роботи на патріотичну тематику. Роботи з циклу «Страсті Христові», були передані у Національний музей. 

Олена Кульчицька. Фото 1950-х рр.

У 1951 р., у 74-ому віці, безпартійну, її було обрано депутатом Верховної ради УРСР, а наступного року позбавлено професорської практики та звинувачено у націоналістичних проявах у мистецтві.

90-річну Олену Кульчицьку відзначити Шевченківською премією. Але вона не отримала нагороду, бо 8 березня 1967 р. померла. На схилі віку художниця, роздумуючи про своє життя у мистецтві, окреслила його як «творче горіння»і повторила за римським поетом Горацієм: «Не цілком помру».

Національні мотиви у творчості

Олена Кульчицька у 1947 р. намалювала графіку «Поранена левиця» в яку вклала образ України.


Олена Кульчицька. Графіка “Поранена левиця”, 1947 р.

Ще одна символічна робота мисткині створена у 1932 р. отримала назву “Возз’єднання України”.


Олена Кульчицька. Возз’єднання України, 1932 р.

У роботах також зображувала традиційні обряди та одяг. Олена Кульчицька одна із небагатьох, котра найбільш значущо висвітлювала цю тематику  у своїй творчості.

Етнографічну цінність має й серія малюнків народного одягу, над котрим мисткиня працювала упродовж 1928-1946 рр. Замальовки зроблено у різних регіонах України, особливо цікавими та різноманітними є народний одяг українців західних областей. Крім цього, зображені традиції карпатського весілля. На полотні “Брат боронить сестру” (1940) Олена Кульчицька зображає сцену бойківського весілля на якій молоду традиційно накривали хусткою, а наречений повинен був вибороти місце за столом біля неї у брата.Інший твір мистецтва авторки – “Одягають вінок” (1940), картина зображує обряд вбирання молодої до шлюбу на Бойківщині. На передньому плані на подушці сидить молода, а позаду її матір, схилившись на плече дружки, спостерігає за тим, як молодій на голову одягають вінок.

У основній кольоровій гамі був показаний колорит народного мистецтва — сонячні вишивки, кольорові килими  та  особливості мальовничого народного одягу.

Український художник Іван Труш після першої виставки Олени Кульчицької, зазначивши у рецензії: «Для української штуки прибула нова поважна сизла». («Діло», 22 лютого 1909 р.).

Мистецька спадщина, що налічує понад 6 тис. творів

Мистецька спадщина Олени Кульчицької дуже велика і складає більше ніж 6000 творів. Серед цих творів тільки графічні роботи складають понад 4000,  живописні роботи більш як 400, твори ужиткового мистецтва, килими, твори в техніці гарячої емалі, які мисткиня створила під час навчання у Відні. Крім цього особливим цінним вважається допоміжний фонд музею Олени Кульчицької у Львові, де зібрані ескізи та проєкти ужиткових речей, які не були реалізовані, проте вони є цікавими та викликають інтерес у сучасних молодих художників-дизайнерів.

Фото з експозиції музею Олени Кульчицької у Львові

Додамо, що з  нагоди відзначення цієї дати у Львівському історичному музеї (пл. Ринок, 24) експонуватиметься виставка “Творча спадщина Олени Кульчицької”, присвячена творчій спадщині відомої мисткині.

Текст: Юлія Свищ

При підготовці статті використано матеріали та світлини: radiosvoboda, art.lviv-online, zbruc, Фотографії старого Львова