Дизайн Ар-нуво в інтер’єрі відмовляється від чітких ліній, надаючи перевагу плавним обрисам, що нагадують вигнуті стебла рослин. Ці природні форми й вигини можна побачити в меблях, сходах, столярці, дизайні меблів, що є головною особливістю стилю і його основним акцентом.
Колірна гама дизайну переважно природна – білий, кремовий, пісочні відтінки, які часто поєднуються з квітковими мотивами та дерев’яними тонами. Ар-нуво передбачає поєднання різноманітних матеріалів: дерева, скла, каменю тощо. Це дозволяло створювати багатошарові, текстуровані поверхні, які надавали простору глибини та привертали погляд.
В сецесії використовували як симетричні, так і асиметричні композиції. Популярними були рослинні орнаменти (маки, лілії, маргаритки, магнолії, айстри), а також романтичні зображення жіночих фігур на тлі пейзажів. Верхній плафон часто декорувався мотивами літнього неба з хмарами, птахами та метеликами, що створювало відчуття гармонії з природою.
Львів, перебуваючи на культурному пограниччі між латинською та візантійською культурами, став сприятливим середовищем для розвитку сецесії. Однак “новий стиль” суперечив консервативним настроям місцевих жителів, оскільки відходив від класицизму в бік авангарду. Тому львівська сецесія була більш стриманою і скромною порівняно з віденською, її часто поєднували з народними стилями. Наприклад, це можна побачити в кам’яниці Йозефа Горнунга на вулиці Франка, 66, та в будинках поблизу школи для незрячих на тій самій вулиці.
В інтер’єрі широко використовували кольорову підлогову плитку, вітражі, тоноване та мальоване скло, бронзові та латунні деталі (поштові скриньки, клямки, люстри), розписи стелі вестибюля та сходових кліток. Новітнім стало облицювання кольоровими керамічними плитками стін вестибюлів. Помешкання декорували гобеленами, шпалерами, розписами, як це можна побачити в історичних фото інтер’єрів будинку Сегаля, що на вул. М. Скорика, 6.
Однією з окрас раннього сецесійного інтер’єру була кахляна піч, переважно в одному тоні, що дозволяло створити ансамбль з іншими елементами декору. Усі поліхромні твори виконувалися вручну, що відповідало принципу неповторності кожного твору.
Львівська дослідниця та історикиня архітектури Тетяна Казанцева стверджує, що в українській сецесії наслідували поліхромну модель української хати зі світлим фасадом та кольоровими майоліковими вставками, а також високим темним ґонтовим дахом. В інтер’єрі широко використовували розписи, травлене скло вікон та дверей, а кольоровим акцентом була піч з кахлями, розписаними в народному стилі (будинок товариства “Дністер”).
У будівлях раціональної сецесії (1908-1912 рр.) використовували зелену столярку та бронзові деталі. В інтер’єрах стіни облицьовували плитами штучного мармуру різних відтінків або панелями буазері (пл. Соборна, 7). Підлога була викладена керамічною плиткою або плитами штучного каменю, використовувалися тераццо та мозаїчна підлога. Вітражі та розписи набували монументальності та різноманіття вирішень, іноді присутні мозаїчні панно з рослинними мотивами. Латунні та бронзові деталі і надалі залишалися популярними. Натомість барельєфи почали тонували, а це розмивало відмінність між розписом та скульптурою, відповідаючи принципу синтезу мистецтв.
Стиль ар-нуво в інтер’єрі – це про поєднання природних мотивів, плавних ліній, багатства матеріалів і декоративних деталей. Він вніс особливу вишуканість та унікальність кожному простору, віддаючи шану природі та мистецтву. У Львові цей дизайн адаптували до місцевих умов, залишаючи стриманішим, але зберігши його витончену естетику.
Джерела та література: Еволюція поліхромії в архітектурі Львова 1870-х – 1930-х рр. Т. Є. Казанцева;
Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття.
Фото: Бюро спадщини у Львові, Oleksandra Provozin, KARP Restorer
Interiors of the Art Nouveau period
Art Nouveau design in the interior abandons clear lines, giving preference to smooth outlines reminiscent of curved plant stems. These natural forms and curves can be seen in furniture, stairs, carpentry, furniture design, which is the main feature of the style and its main emphasis.
The color scheme of the design is mainly natural – white, cream, sand shades, which are often combined with floral motifs and wood tones. Art Nouveau involves a combination of various materials: wood, glass, stone, etc. This made it possible to create multi-layered, textured surfaces that gave the space depth and attracted the eye.
In the Secession, both symmetrical and asymmetrical compositions were used. Popular were plant ornaments (poppies, lilies, daisies, magnolias, asters), as well as romantic images of female figures against the background of landscapes. The upper ceiling was often decorated with motifs of the summer sky with clouds, birds and butterflies, which created a feeling of harmony with nature.
Lviv, being on the cultural border between Latin and Byzantine cultures, became a favorable environment for the development of secession. However, the “new style” contradicted the conservative attitudes of local residents, as it moved away from classicism towards the avant-garde. Therefore, the Lviv Secession was more restrained and modest compared to the Vienna Secession, it was often combined with folk styles. For example, it can be seen in the tenement of Josef Hornung at 66 Franka Street and in the houses near the school for the blind on the same street.
Colored floor tiles, stained-glass windows, tinted and painted glass, bronze and brass details (mailboxes, doorknobs, chandeliers), ceiling paintings of the lobby and stairwells were widely used in the interior. The newest thing is to cover the lobby walls with colored ceramic tiles. The premises were decorated with tapestries, wallpapers, paintings, as can be seen in the historical photos of the interiors of Segal’s house on the street. M. Skoryka, 6.
One of the colors of the early Art Nouveau interior was a tiled stove, mostly in one tone, which allowed to create an ensemble with other decor elements. All polychrome works were executed by hand, which corresponded to the principle of uniqueness of each work.
Lviv-based researcher and architectural historian Tetiana Kazantseva claims that in the Ukrainian Secession they imitated the polychrome model of the Ukrainian house with a light facade and colored majolica inserts, as well as a high dark shingle roof. Paintings, etched glass windows and doors were widely used in the interior, and the color accent was a stove with tiles painted in folk style (the house of the “Dniester” society).
In the buildings of the rational secession (1908-1912), green joinery and bronze details were used. In the interiors, the walls were lined with slabs of artificial marble of various shades or boiserie panels (7 Soborna Square). The floor was laid with ceramic tiles or slabs of artificial stone, terrazzo and mosaic floors were used. Stained glass and paintings acquired monumentality and a variety of solutions, sometimes there are mosaic panels with plant motifs. Brass and bronze details remained popular, and bas-reliefs were tinted, blurring the distinction between painting and sculpture, in keeping with the principle of synthesis of the arts.
The art nouveau style in the interior is about a combination of natural motifs, smooth lines, a wealth of materials and decorative details. He brought special sophistication and uniqueness to every space, paying homage to nature and art. In Lviv, this design was adapted to local conditions, leaving it more restrained, but preserving its sophisticated aesthetics.
Sources and literature: The evolution of polychromy in the architecture of Lviv in the 1870s – 1930s by T. E. Kazantseva;
Hrymalyuk R. Stained glass windows of Lviv at the end of the 19th – beginning of the 20th century.
Photo: Heritage Bureau in Lviv, Oleksandra Provozin, KARP Restorer
