На зламі ХІХ–ХХ століть сецесія, популярна архітектурна течія, охопила міста Європи, зокрема Львів. У цей період декоративний та утилітарний метал став важливою частиною будівельного мистецтва. З металу виготовляли балюстради балконів, вхідні брами, окуття вікон і дверей, жардоньєрки, фасадний декор, сходи, флюгери та огорожі. Львів став осередком металевих виробів, і саме тут творив Михайло Стефанівський — видатний український митець і ремісник.
Михайло Стефанівський (1878–1952), уродженець Бібрки, отримав мистецьку освіту у Львівській та Віденській промислових школах. Після навчання він працював у знаній львівській майстерні Васіки, а в 1906 році відкрив власну справу. Його майстерня спочатку розташовувалася на вул. Коперника, 16, а згодом переїхала на сучасну територію між вул. Степанівни та Стрийською.
На новозбудованій фабриці працювало 32 майстри, які виготовляли художні та утилітарні металеві вироби. Завдяки високотехнологічному обладнанню та майстерності Стефанівський став лідером у галузі художньої обробки металу.
Стефанівський створив унікальний український варіант сецесії, який базувався на традиціях гуцульського мистецтва. Його роботи прикрашають фасади багатьох львівських будинків. Фабрика виготовила декор для будинку Бурси Народного дому на вул. Лисенка, 14-14а, Страхового товариства «Дністер» на вул. Руській, 20, та численних житлових будівель.
Майстер також виготовляв металеві елементи для церков Галичини. Оригінальні хрести, проповідниці, огорожі й інші вироби вирізнялися творчим почерком. Зокрема, огорожа найдавнішої церкви Львова — святого Миколая — була створена саме на фабриці Стефанівського в 1920 році.
Після Другої світової війни доля Стефанівського склалася трагічно. У 1951 році його та дружину Стефанію заарештували радянські органи. Бібліотеку і колекцію картин, що належали родині, знищили. Фабрика, яку майстер добровільно передав Львівському університету, перестала існувати. Сам Стефанівський помер у засланні в 1952 році. Попри всі зусилля радянської влади знищити пам’ять про митця, його твори досі прикрашають Львів. Достатньо поглянути на фасади старовинних будинків, щоб побачити металеві шедеври Михайла Стефанівського. Він залишив по собі спадок, що втілює українську сецесію у найкращих її проявах.
Література:
- Нога О. Михайло Стефанівський. Історія життя та творчої діяльності. Львів: Українські технології, 2004.
- Магістр галицького артистичного слюсарства.
…
Mykhailo Stefanyvskyi: Master of Ukrainian Secession in Metal
At the turn of the 19th and 20th centuries, Secession, a prominent architectural style, swept through European cities, including Lviv. During this period, decorative and utilitarian metal became an essential part of architectural artistry. Metal was used to create balcony railings, entrance gates, window and door frames, jardinières, façade decorations, staircases, weathervanes, and fences. Lviv became a hub for metal craftsmanship, and one of its most notable artisans was Mykhailo Stefanyvskyi, a master of Ukrainian metalwork.
Mykhailo Stefanyvskyi (1878–1952), born in Bibrka, received his artistic education at the Industrial Schools of Lviv and Vienna. After completing his studies, he worked in the renowned Lviv workshop of Vasiky before opening his own business in 1906. Initially located at 16 Kopernika Street, his workshop later moved to a new building between present-day Strojenka and Stepanivny Streets.
At his modern factory, 32 skilled craftsmen produced artistic and utilitarian metalworks. Thanks to advanced equipment and Stefanyvskyi’s expertise, his firm became a leader in artistic metalwork.
Stefanyvskyi developed a unique Ukrainian variant of Secession, drawing inspiration from Hutsul art. His designs grace the façades of many Lviv buildings. The factory created decorative elements for the Bursa Narodny Dim building at 14-14a Lysenka Street, the Dnister Insurance Society building at 20 Ruska Street, and numerous residential buildings.
The master also produced metalwork for churches across Galicia, including original crosses, pulpits, lanterns, and fences, distinguished by his creative style. Notably, the fence of Lviv’s oldest church, St. Nicholas on Khmelnytskoho Street, was crafted at Stefanyvskyi’s factory in 1920.
After World War II, Stefanyvskyi’s life took a tragic turn. In 1951, he and his wife, Stefania, were arrested by Soviet authorities. Their library and art collection were destroyed. The factory, which Stefanyvskyi had voluntarily transferred to Lviv University, ceased operations. He died in exile in 1952. Despite Soviet efforts to erase his memory, Stefanyvskyi’s works continue to adorn Lviv. A glance at the façades of historic buildings reveals the masterful metalwork of Mykhailo Stefanyvskyi. His legacy embodies the best of Ukrainian Secession, leaving an indelible mark on the city’s cultural heritage.
References:
- Noga, O. Mykhailo Stefanyvskyi: The Story of His Life and Creative Work. Lviv: Ukrainski Tekhnolohii, 2004.
- Master of Galician Artistic Metalwork.
