Спадщина в смартфоні: SKEIRON ініціює масштабне сканування пам’яток України

  • 27.04.2022
  • 540 Переглядів

Новітні технології у роботі зі спадщиною набувають важливого значення з огляду на значні руйнування пам’яток культури та архітектури, спричинені бойовими діями. Цифрові технології у роботі з культурною спадщиною можна використовувати найрізноманітнішим чином: створювати 3D-моделі та використовувати  у реставраційних та будівельних роботах, вдосконалювати туристичні путівники й маршрути додаючи елементи доповненої та віртуальної реальності.

Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna

Новітні технології у роботі зі спадщиною

У роботі зі спадщиною відкриваються нові можливості, низка компаній використовує нові методи, зокрема лазерного сканування та  фотограмметрії. За допомогою цих способів отримують архітектурні обміри, досліджують деформації на архітектурних спорудах, фіксують архітектурні пам’ятки, що виявлені під час археологічних досліджень. Окрім цього, здійснюють історико-архітектурні реконструкції втрачених об’єктів.

Технологія лазерного сканування застосовується для створення віртуальних моделей архітектурних споруд, елементів, музейних колекцій тощо. Завдяки цьому методу отримують детальні цифрові копії об’єктів чи фрагментів, які можна використовувати для проєктування та візуалізації. Точність цього методу дозволяє відтворити деталі розміром від 2 мм.

Уперше метод фотограмметрії застосували в геодезії та топографії під час картографування земної поверхні. У архітектурному середовищі його спробували застосувати уперше в 1860-х рр. у Німеччині. А. Майденбауер (Maydenbauer) виконав обміри архітектурних об’єктів за фотографіями методом фотограмметричних засічок, але тоді цей метод не став популярним. На цей метод знову звернули увагу у 50-х рр. ХХ ст. Завдяки цьому методу є можливість створювати 3D об’єкти не лише цінних архітектурних споруд, а й деталей, скульптур.

Пристрій для лазерного сканування

Однією з компаній, що займається лазерним скануванням є SKEIRON, заснована трьома шкільними друзями, ось уже 5 років займається оцифруванням об’єктів та предметів культурної спадщини для потреб збереження, реконструкції та реставрації. Однією з візій команди є привернення уваги до проблеми руйнації пам’яток архітектури й те, як цю проблему можна вирішити з використанням нових технологій.

Команда SKEIRON спільно з командами ELEKS та Polyspase studio створили 3D-моделі для людей з вадами зору. Завдяки цим методам можемо милуватись моделлю Львівського державного цирку, Будинку органної та камерної музики, пам’ятником Адамові Міцкевичу та Івану Франку, Латинським собором, церквою Вознесіння Христового та Пороховою вежею.

3D моделі Латинської катедри, пам’ятник Адамові Міцкевичу, Порохова вежа

Окрім лазерного сканування та фотограмметрії архітектурних об`єктів, SKEIRON займається скануванням інтер’єрів. З оцифрованих інтер’єрів вони можуть створювати 3D-тури, як ось цей тур квартирою львівського фотографа Юліана Дороша.

Спадщина в твоєму смартфоні

#SaveUkrainianHeritage

Після початку повномасштабної війни в Україні збереження спадщини стало ще актуальніше. За час свого існування команда SKEIRON відсканувала близько ста будівель, але зараз ініціює кампанію із ще більш масштабного сканування пам’яток культури та архітектури, започаткувавши проєкт Save Ukrainian Heritage. Як зазначають автори ідеї:“метою проєкту є 3D сканування культурних пам’яток по всій Україні, де тільки це дозволяють обставини. Це дає можливість бiльш точно зафіксувати стан пам’ятки та допоможе відновити її у разі руйнування. У цій ініціативі ми прагнемо об’єднати зусилля усіх, хто може сприяти скануванню – професіоналів у цій сфері, пам’яткоохоронців та цінителів. Для цього ми розробляємо рiзнi можливості, що дадуть змогу підтримати ініціативу”.

Перелік та пріоритетність пам’яток команда визначає за участю пам’яткоохоронців, першочергово роблячи акцент на об’єкти спадщини ЮНЕСКО. У рамках цього проєкту вже відскановано п’ять об’єктів. Далі більше…

Обмірні креслення, отримані методом сканування

Pocket City AR

За допомогою AR-технологій можна показати 3D-об’єкти у доповненій реальності та додати графічні чи аудіо ефекти. На основі цього створено Pocket City AR – інтерактивний додаток, що дозволяє переглядати 3D-моделі архітектурних пам’яток та слухати аудіо екскурсію використовуючи лише смартфон.

У рамках цього проєкту команда має намір зробити оцифрування архітектурних пам’яток України масовим та доступним. Як вважають ініціатори проєкту, що їх метою:

“привернути увагу до руйнування пам’яток архітектури у різних регіонах України та запустити масштабну кампанію з оцифрування, з метою зафіксувати їхній теперішній стан”.

За цей час було створено низку комплектів листівок.  Для них оцифрували визначні об’єкти Львова та Львівщини, Києва, Харкова, Одеси, Чорткова. А також презентували комплект у якому зібрано найвизначніші пам’ятки України. Ці картки зображають  замки, костели та палаци, і навіть дерев’яні церкви зі списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Комплект у якому зібрано найвизначніші пам’ятки України

Музей у 3D

Львівський історичний музей у своїх сховищах зберігає чимало унікальних артефактів, які упродовж десятиліть заховані від широкого загалу. SKEIRON спільно з історичним музеєм створили платформу для оцифрованих у 3D реальності музейних пам’яток.  Це дозволить відвідувачам музею отримати нові враження від експозицій, і покаже як сучасні технології можуть підсилювати музейні інституції задля збереження історичних пам’яток та їх популяризації. У рамках цього проєкту оцифровано 64  експонати Львівського історичного музею, створено 7 комплектів сувенірних AR-поштівок, а також розроблено 3D-тури з 10 відділів Львівського історичного музею. Одним із таких віртуальних 3D турів є тур музеєм Арсенал, а також низка інших.

Скульптурна група “Ендіміон і Селена” з кам’яниці Бандінеллі

Зараз, як ніколи раніше, культурна спадщина потребує захисту та збереження, а музейна справа – вдосконалення, а новітні технології дають можливість у найдрібніших деталях зберегти, а за необхідності відтворити втрачені елементи. Тому потрібно інтегрувати цифрові технології у роботу з культурною спадщиною.