Сьогодні у Львові стартували Дні сецесії. Під час серії заходів 9-11 червня мешканці та гості міста зможуть більше дізнатися про модерну спадщину Львова. У програмі – лекції, екскурсії, в тому числі і на об’єкти, які зазвичай є недоступними для огляду, воркшопи, презентації ініціатив зі збереження та популяризації сецесійної спадщини тощо. Подія приурочена до Міжнародного Дня Арт-Нуво, який відзначають 10 червня. Організатор Днів сецесії – ЛКП «Бюро спадщини».
Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna
Як розповіла радниця міського голови Львова з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко, саме у Львові є близько тисячі сецесійних будівель, з яких 250 внесені до переліку пам’яток архітектури та історії. Їх можна легко розпізнати, гуляючи затишними вуличками міста, за багатим рослинним орнаментом, кольоровою плиткою на фасадах чи відверто модернізованими формами архітектури історизму.
«Чим особлива архітектура власне сесії у Львові? Львів завжди сприймається істориками мистецтва як ренесансне місто. Але ренесансна епоха не має такої кількості будівель, як має епоха сецесії. В той час Львів бурхливо розвивався і, звичайно, архітектори перейнялися цим стилем як в мистецтві, так і в архітектурі. І в будівництві наслідували ті архітектурні традиції, які вже були в Європі. А також почали створювати свій національний модерн. Це передовсім Іван Левинський, який створив національні зразки львівської сецесії, зокрема з елементами гуцульського стилю. Так, архітектори сецесії часто використовували твори прикладного мистецтва для архітектури. І через це ми бачимо прекрасні кахлі на наших фасадах, узори з яких були запозичені з гуцульських кахлів для печей. Металевий декор, який був запозичений з гуцульських топірців. Та прекрасні дерев’яні елементи, які були запозичені з гуцульських церков. І ось цей львівський неповторний стиль може стати цікавим для Європи завдяки тому, що ми приєдналися до міжнародної спільноти Reseau Art-Nouveau Network», – зазначила під час відкриття Днів сецесії у Львові Лілія Онищенко.
Нагадаємо, у квітні цього року Львів приєднався до міжнародної спільноти Reseau Art-Nouveau Network (RANN). Ця організація займається вивченням та промоцією спадщини Арт-Нуво, або ж сецесії чи модерну, як зазвичай цей стиль називають в Україні. Він заполонив світ в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. та полягав у відмові від наслідування класичних форм і в пошуках нового стилю.
«Відтак, тепер Львів має платформу для популяризації своєї сецесійної спадщини на міжнародному рівні. Для нас надзвичайно важливо доєднатися цьогоріч до святкування Міжнародного Дня Арт-Нуво та популяризувати нашу спадщину і серед містян. Плануємо проводити такий захід щорічно», – зазначили організатори з Бюро спадщини.
Як розповіла керівниця управління туризму ЛМР Христина Лебідь, зараз місто розробляє оновлену лінію сувенірів, натхненну спадщиною сецесії. Вже зараз виготовлена серія брошок з елементами з будинку колишнього страхового товариства «Дністер». «Сьогодні цих брошок немає у продажі. Ми даруємо їх нашим партнерам, з якими ми спілкуємося у Європі та у світі, популяризуючи нашу спадщину. В упакуванні є коротка історія та QR-код з відеооглядом цього будинку. Маємо ідею, щоб в майбутньому ця брошка та інша продукція з елементами львівської сецесії з’являлася і на сувенірних полицях. І щоб в першу чергу, вони були популярні не серед туристів, а серед львів’ян», – зазначила Христина Лебедь.
До слова, про важливість популяризації української спадщини, доєдналися і представники бізнесу, а саме Юрій Самборський представник бренду Se.Moye та Анна Павлик представниця бренд Moye_sklo, які виготовили ряд продукції надихаючись сецесійною спадщиною.
Для участі у подіях Днів сецесії зареєструвалося більше людей, ніж очікували організатори – близько 500 осіб. Станом на зараз реєстрація на усі безкоштовні заходи вже закрита. Захід реалізується у співпраці ЛКП «Бюро спадщини» управління охорони історичного середовища, артцентру Я Галерея, кав’ярні SHOco., управління туризму ЛМР, KARP Restorer, Replus bureau та інших популяризаторів сецесійної спадщини.
