У цьому році виповнюється 130 років з дня заснування Львівського історичного музею. Бюро спадщини продовжує цикл публікацій про реставраційну діяльність музею та людей, котрі відновлюють предмети спадщини.
Ми поспілкувалися із реставраторкою тканин І категорії Львівського історичного музею Аллою Гриньків про особливості та тонкощі реставрації та ділимось з вами цим цікавим матеріалом.
Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna
Як відновлювали прапор товариства “Сокіл-Батько”
Пам’ятки з фондової групи “Тканини” потрапляють на реставрацію у двох основних випадках – незадовільний стан предмета та підготовка їх до експозиції. У першому випадку відбирають найскладніші пам‘ятки, які перебувають у критичному стані – прогресивне руйнування тканини й інших деталей та аксесуарів пам‘ятки.
Одним з експонатів, які відновлювали фахівці музею був прапор товариства “Сокіл-Батько” Галичини, 1913 р., який реставрували для експонування на виставці присвяченій 100-річчю ЗУНР „За Державу, За Солідарність“, у листопаді 2018 р. Реставрація фрагмента з левом тривала близько року, а процес реставрації фрагмента з ангелом відтермінували.
«Складність реставрації пам’ятки закладена ще під час його виконання авторами понад сто років тому. Для Прапора був використаний натуральний шовк, який був призначений для пошиття одягу та інших аксесуарів, а не для предмета, який повинен був перебувати на відкритому просторі й поганому впливу погодних умов, що спричинило недотримання вологісного і світлового режиму зберігання пам‘ятки» – пояснює реставраторка.
Розриви тканини, вигорання основи та деталей прапора. Також шовкова тканина була не продубльована зі зворотного боку по всій поверхні, а тільки деталі аплікації, що спричинило механічні пошкодження на межі аплікації й фону.
Етапи реставраційних робіт
Початковим етапом реставраційної роботи є фотофіксація. Предмет фіксують з лицевої сторони та зворотного боку, його поточний стан та всі подальші процеси, які відбуватимуться з пам‘яткою в ході реставрації. Особливо детально фотографують пошкоджені фрагменти та деталі.
Далі відбувався процес демонтажу. Фахівці виокремили декоративну бахрому з металізованих ниток, демонтували аверс з „Левом“ і реверс з „Ангелом“.
Потім слідує етап закріплення деталей аплікації із зворотного боку на тонкий паперовий флізелін для запобігання подальшого випадіння стібків вишивки. Усі пошкоджені деталі закріплюють білими нитками технікою “великих хрестів”.
Наступним важливих кроком є усунення попередньої реставрації. Цей процес відбувався завдяки великим стібкам і тканинам, що не підходять за кольором і переплетенню до оригіналу. У даному випадку реставрація проходила без демонтажу аплікації з поверхні тканини.
“Послаблення та виведення плям на тканинах — надзвичайно важливий процес, що потребує окремої майстерності у процесі реставраційної роботи. Наступною частиною процесу реставрації є пластифікація пам’ятки. Цей процес слідує після очищення і послаблення плям, а також вологого очищення поверхні прапора з обома його частинами — аверсом і реверсом, а щоб підтонувати фон прапора використовують спеціальні фарби для розпису тканини, — батику, або ж акрилову фарбу для шовку”, – додає пані Алла.
Далі фахівці переходять до процесу дублювання всієї поверхні вигиневої поверхні “Реверс”, де зображено ангела з лицьового боку на біле полотно. Після цього усі пошкодження чи тріщини шовку закріплюють бісерними голками. Із зворотного боку дублювання відбувається за допомогою тонкого, прозорого клейового флізеліну. Закріплення пошкоджень фону здійснюється завдяки техніці, що має назву “кладена нитка” або “реставраційний шов”. Відстань між стібком становить від 1 до 4 мм.
Важливою частиною процесу реставрації прапора є реконструкція втрачених деталей. Зниклі стібки вишивки на деталях аплікації реконструюють технікою “художня глядь” (“позад голкою”), а також способом “петелькового шову” за аналогією до оригіналу. При цьому майстри використовують спеціальні нитки для вишивання гладдю, — муліне. Такі втрачені деталі як “Хвіст” і “Язик” зображеного на прапорі Лева відновлюють доповненням деталей за аналогією до оригіналу.
Для виставки використовувалась лиш “Аверс” прапора, де зображено “Лева”. В майбутньому дві частини прапора будуть експонуватися окремо, тому було проведено зворотній монтаж бахроми, а синій шовк підшито на підкладку синього кольору.
«Зважаючи на сьогоднішні обставини, з 24 лютого 2022 року прапор майже рік перебував у фондах сховища. Певна річ, прапор має надзвичайно важливу історичну та культурну спадщину для української держави, тому вимагає надзвичайно дбайливого відношення. Його символіка та належність до організації ЗУНР становить велику цінність і потребує належного збереження у теперішніх умовах», – додає реставраторка.
Нові технології
Завдяки розвитку та появі нових технологій та методик реставрації робота майстрів та фахівців значно полегшується, а кінцевий результат досягається із кращими результатами. Наприклад, залучення до процесу реставрації таких матеріалів як полімерна двостороння плівка, “Бева” для дублювання або нових засобів для пластифікації, зміцнення волокон тканин суттєво покращує умови для приведення пам’яток до експозиційного вигляду.
Зокрема, пластифікація волокон тканин за новою технологією відбувається за допомогою розчину на основі водорозчинного неонового полімеру (поліетиленгліколю), що отриманий в процесі полімеризації етиленоксиду з розкриттям циклу в залежності від середньої молекулярної маси.
“Час не стоїть на місці – з’являються все нові і нові технології, що дозволяють підходити до кожної пам’ятки індивідуально, що робить роботу реставратора більш якісною та швидкою”, – пояснює реставраторка.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як реставрують твори живопису: досвід Львівського історичного музею та поспілкувалисЯ із художником-реставратором першої категорії ЛІМу Юрієм Буньо про тонкощі та складнощі його роботи.
