Минулого року у Львові стартував проєкт «Рік Юліана та Альфреда Захарієвичів», що присвячується творчості двох найвизначніших архітекторів Львова другої половини ХІХ та першої третини ХХ ст. – батька й сина. В рамках цього проєкту ЛКП «Бюро спадщини» організувало ряд вуличних виставок та інших активностей у співпраці з управлінням туризму, управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради та гуманітарним факультетом Українського католицького університету.
На думку організаторів виставки, у розвитку архітектури модерного Львова, і зокрема, у формуванні її стилю, видатну роль Альфреда Захарієвича можна порівнювати з внеском чільних львівських будівничих давніх епох – Паоло Домінічі наприкінці ХVІ ст. чи Бернарда Меретина у середині ХVІІІ. Ця теза й обумовила вибір такої назви для проєкту.
Ділимося архівними матеріалами та розповідаємо про найважливіші проекти Альфреда Захарієвича – далі у статті.
У проєкті вілли на Котляревського, 47 домінують вертикальні, «готизуючі» форми (рис. 1), характерні для ранньої творчості А. Захарієвича. Деталь сходової огорожі цього будинку (фото 2, стан на 1980-ті рр.) – один з кращих у Львові зразків сецесії, яка швидко поширилася в архітектурі середини 1900-х рр. Показовим прикладом може бути вілла на вул. Барвінських, 10 (1904–1905, фото 3). Декоративні решітки буд. на вул. Брюллова, 6 (1904–1905) і Руставелі, 20 (1905–1906) свідчать про прихильність архітектора до абстрактних орнаментів з експресивним рисунком (фото 4).
Фасад будинку Кредитного земського товариства на Коперника, 4 оздоблено формами велетенського ордеру, з монументальними іонічними капітелями в завершеннях пілястр (фото 1). В опорядженні фасадної стіни фігурують масивні геометризовані елементи (фото 2, рис. 3), комплекс декору доповнюють класицистичні урни, фриз з мотивом завитків аканту (фото 4) та велетенські ліпні голови бога комерції – Меркурія (фото 5). Тут навряд чи можна виявити ознаки сецесії, що стосується і монументального банківського будинку на пл. Григоренка, 3, в декорі якого з’явився ампірний мотив ромба (фото 6).
Планування будинку торгово-промислової палати відображає функціональну «стратифікацію» архітектурного простору (рис. 1), а його фасад став базовим форотворчим компонентом ансамблю вулиці Академічної – теперішнього проспекту Шевченка (фото 2). Пісочно-сірий тиньк фасадної стіни гармонійно поєднується з поліхромною смальтою мозаїк, проєктованих Г. Узємбло (фото 3). Парадна сходова клітка оздоблена вітражем (власний проєкт А. Захарієвича – фото 4), мозаїчними вставками парапету (викладеними за картоном К. Фрича), гофрованими панелями, виготовленими на фабриці І. Левинського (фото 5), та світильниками від фірми Р. Дітмара (фото 6).
З наближенням 1910-х рр. проєкти Альфреда Захарієвича більшою мірою виявляють геометризацію архітектурних форм. Бачимо «конвергенцію» форм нових міських будинків – напр., вілли на Метрологічній, 8 (1910–1911, фото 3) – і форм мостів, споруджених фірмою Ю. Сосновського – А. Захарієвича з залізобетону (фото 4). Нівелюються стильові відмінності між архітектурою виробничих об’єктів, цінною пам’яткою якої є фабрика сукна в Ракшаві (1909–1912, фото 6), та громадських будівель, таких, як школа на Зеленій, 22 (на фото 5 – рельєф фасаду).
Малярські композиції Ф. Вигживальського у залі загальних зборів торгово-промислової палати: панно «Праця» на південній стіні, «Фортуна» – на північній (фото 1, 3). Розписи фланковані символічними рельєфами авторства З. Курчинського (фото 2). Зал зборів становить основу комплексу парадно-презентативних інтер’єрів будинку палати (фото 4). На вітражі вміщено напис, який засвідчує авторство А. Захарієвича (фото 5). Архітектор проявив найвищою мірою уважне ставлення до всіх деталей – до форм парапету сходів з малими мозаїками (фото 6), до елегантного профілювання стін у стилі Wiener Werkstätte.
На вітражі вміщено напис, який засвідчує авторство А. Захарієвича (зліва). Архітектор проявив найвищою мірою уважне ставлення до всіх деталей – до форм парапету сходів з малими мозаїками (справа), до елегантного профілювання стін у стилі Wiener Werkstätte.
Характерною рисою кам’яниць на вул. Коперника, 3 чи Галицькій, 21 (фото 1, 3) є акцентована пласкість фасадів, що свідчить про вплив О. Вагнера. Проєкт кам’яниці Баллабана (рис. 2) вкотре виявив прихильність А. Захарієвича до експресивних абстрактних орнаментів. Згадані будівлі оздоблено рельєфами, аба півфігурними скульптурами авторства З. Курчинського, іконографія яких має символізувати потугу залізобетонної конструкції. Подібний приклад – фасадні рельєфи на Костюшка, 6 (1909-1910, фото 4).
Усі тексти та матеріали для статті використано із другої виставки з циклу «Рік Юліана та Альфреда Захарієвичів» за кураторством львівського історика архітектури, доцента кафедри історії УКУ Ігора Жука. В експозиції використано копії історичних документів з фондів Державного архіву Львівської області.
Нагадаємо, що основні заходи, передбачені проєктом «Рік Юліана та Альфреда Захарієвичів», здійснюються упродовж періоду між двома ювілейними датами, а саме: між 26 серпня 2021 р., коли виповнилося 150 років від народження Альфреда Захарієвича, та 17 липня 2022 р. – дня, коли відзначатиметься 185-річний ювілей його батька.
