Наріжний чиншовий дім постав у 1909–1911 роках за проєктом тандему Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського — двох з найсильніших імен львівського модерну. Це п’ятиповерхова кам’яниця з двома «рівноправними» фасадами: один замикає перспективу вулиці Галицької та площі, інший виходить на Валову.
Споруду звели як житлово-офісний дім із банківськими приміщеннями. Первісний замовник і функція банківських установ на перших поверхах простежується у кількох джерелах; у міжвоєнний і повоєнний час тут стабільно працювали фінансові інституції.
На головному фасаді — алегоричні рельєфи Зиґмунта Курчинського. Композиції персоніфікують мистецтво, ремесла, промисловість та економіку — фактично, «програма» модерного міста початку ХХ століття, що підкреслює банківську функцію партеру.
Кут Галицької та Валової — це край історичної Галицької брами й давніх укріплень. Сучасний силует площі сформувався після демонтажу мурів та перепланувань ХІХ–ХХ століть; ця кам’яниця стала «фінальним штрихом» цього кадру.
Це зразковий вузол львівського модерну, де архітектура (Захарєвич–Сосновський), міська економіка (банківський партер) і мистецтво (Курчинський) сплелися в один образ.
Цей будинок тепер став нашою новою оселею — місцем, де минуле міста надихає нас творити його майбутнє 
