Переосмислення спадщини: як у Львові старим будівлям надають нових ідей

  • 18.02.2022
  • 1724 Переглядів

Ревіталізація промислових об’єктів у Львові набирає обертів. У центр сучасного мистецтва у місті перевтілюється Фабрика повидла. А колишнє трамвайне депо стає креативним хабом і тепер це Lem Station. Нині ж мова про ще один неординарний і надзвичайно цікавий простір – KIVSH.  Як у місті переосмислюють архітектурну спадщину і дають старим будівлям нових сенсів – читайте далі.

Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna

Пострадянські країни мають проблему зі закинутими промисловими приміщеннями заводів та фабрик. Такі, здебільшого, збанкрутували на початку 90-их. Та час для таких занедбаних будівель – невблаганний і вони, буквально, “розсипаються” на очах. Проте у Львові вирішили зберегти цінність таких споруд. Завдяки інвесторам вдається оживити їх та наповнити новим  змістом.

Сьогодні Бюро спадщини завітало на колишній завод “Автонавантажувач”, що на вулиці Шевченка, 120, який ревіталізовують у сучасний креативний простір KIVSH. 

Ківш як символ підйому ідей та проектів

Колишню промислову територію у 20 000 кв. м. перетворюють в мультифункціональний простір. Він об’єднає п’ять векторів: тут будуть локації для роботи, освіти, спорту, мистецтва та локація смаку.

“В австрійські часи на цій території були казарми та військові склади, згодом у ХХ столітті цю територію переобладнали в інструментальні цехи Львівського заводу автонавантажувачів. Після  розпаду Радянського Союзу цей завод збанкрутував, а промислові приміщення почали руйнуватися. Зараз ми ревіталізовуємо австрійські промислові будівлі, даємо їм нове життя. Йдеться про переосмислення архітектурної спадщини, коли старим будівлям надаємо нових ідей та сенсів, — розповідає Катерина Книжицька, директорка креативного простору KIVSH. — Промислову територію ми перетворюємо в мультифункціональний простір, де можна працювати, навчатися, відпочивати, творити, займатися спортом, смакувати та просто насолоджуватися життям”.

У назві нового креативного простору захований історичний підтекст. На заводі (ЛЗА – Львівський завод автонавантажувачів), інструментальні цехи якого тут діяли раніше, свого часу виготовили інноваційний на той ча  автонавантажувач зі знімним ковшем. “Сьогодні, у рамках простору, ківш символізує підйом на новий рівень унікальних ідей, проектів та знань”, — пояснює Катерина Книжицька.

Для ревіталізації простору досліджували всі будівлі

Усі приміщення на території проходили експертизи, команда KIVSH отримала багато консультацій експертів як щодо архітектури, так і щодо концепції самого простору. Також, перш ніж взятися за перевтілення локації в креативний простір, KIVSH провів історичне дослідження цього місця.

KIVSH перед ревіталізацією

Згідно із дослідженням, перші згадки про цю місцевість датуються XV століттям, коли територія була частиною давнього Краківського передмістя Львова. Безпосередньо локація знаходилася на межі міських сіл Клепарова та Поріччя і Волиці. Місцина славилася своїми виноградниками і клепарівськими черехами – гібридом черешні і вишні. Фактично, до кінця XVIII ст. місце було незаселеним. Там розташовувалися поля, які обробляли селяни.

Перші будівлі на цій території з’являються наприкінці XIX століття. “У проміжку між 1892 та 1895 роками на цій території з’являються військові складські приміщення. Йдеться про казарми артилерії ім. Леопольда Сальватора. Їх назвали на честь австрійського ерцгерцога з Габсбург-Лотаринського дому, який навчався у Технічній військовій академії у Відні, а згодом прибув у званні майора для командування 11 полком корпусної артилерії у Львові. Що цікаво, ці казарми, згідно із дослідженням, з інспекцією відвідував сам імператор Австро-Угорської імперії Франц Йосиф”, — каже директорка KIVSH.

Для будівництва казарм використовувалася різна цегла. “Ми знайшли цеглу з клеймами львівських цеголень REISS, MAŁANICZ, PEŁCZYNSKA 23. Серед цікавих знахідок є цегла із клеймом RAMSAY, яка могла бути виготовлена на заводі Swalwell Fire Brick Works G.H.Ramsay and Co. у графстві Тайн недалеко від Ньюкасл на річці Тайн в північно-східній Англії. Однак, невідомо, чи ця цегла була дійсно завезена з Англії для будівництва казарм чи це була місцева підробка”, — розповідає Катерина Книжицька. 

Згодом цю територію під військові потреби використовувала Польська Республіка, під час II світової війни – радянська влада. Після II світової війни приміщення деякий час використовували військові, а пізніше їх передали новоствореному заводу «Автонавантажувач».  

Відповідно до архівів, “Автонавантажувач” мав стратегічне значення у військовому плані. А машини, які виготовляли на цьому заводі, експортували в 50 країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. Після розпаду Радянського союзу завод почав суттєво скорочувати випуск продукції, і в 2000 році підприємство збанкрутувало.

Сьогодні KIVSH відкриває нову сторінку історії цієї території. Цей проект вдихне нове життя в колишній індустріальний район і буде територією переплетіння нових ідей, можливостей, реалізації проектів та культурного дозвілля. Уже невдовзі там працюватимуть компанії креативної індустрії, запускатимуть інноваційні проекти, відбуватимуться освітні програми нового ґатунку, лекції, майстер-класи та різноманітні події.

Ревіталізація відбуватиметься у три черги

“Першими ми запускаємо чотири будівлі австрійського періоду, зараз якраз завершуємо внутрішні ремонтні роботи. Тут є офіси для компанії креативних індустрій, перші резиденти влітку минулого року вже відсвяткували тут новосілля. А також тут відкрився великий коворкінг найбільшого в світі оператора гнучких офісних рішень Regus та спортклуб нового формату Smartass. Окрім цього, у лютому тут запрацює найбільша локація кафе-кондитерської Cheese Bakery та салон міжнародної мережі б’юті-барів G.Bar”, — додає Катерина Книжицька.

Що важливо, простір буде відкритим для громади і матиме громадську площу. 

“Вхід в простір буде доступний та відкритий з вулиці Шевченка. Бульвар, який вестиме в простір вже готовий, наразі ми лише чекаємо завершення ремонту дороги на вул. Шевченка, — розповідає директорка креативного простору. Також зараз облаштовуємо громадський простір на нашій території. Це буде чудове місце для відпочинку мешканців району, наших резидентів та гостей міста. Тож сподіваємося, що завдяки KIVSH оживе Шевченківський район”.

Наступні дві черги робіт щодо ревіталізації простору планують завершити до 2025 року. “У другій черзі ми плануємо провести ревіталізацію ще двох австрійських будівель на цій території,  — розповідає Катерина Книжицька. — Третя черга KIVSH стосується радянської спадщини, йдеться про промислові приміщення та ангари. Тут, зокрема, буде оаза або, як ми говоримо в команді, місце паузи. Наша територія має промислову історію, тому цю атмосферу стараємося зберегти, але для релаксу хочемо облаштувати оазу з великою кількістю зелені та місць для відпочинку в одному зі старих ангарів”.

Інші радянські приміщення планують перетворити на івент-хол, художні резиденції, арт-майстерні та галерею, де експонуватимуть роботи сучасних митців.

Нова креативна локація на мапі Львова

Креативний простір KIVSH має стати унікальним місцем і успішним прикладом ревіталізації території зі своєю унікальною історією. “Коли ми говоримо про ревіталізацію, то йдеться передусім про екологічність сучасних міст. Ревіталізація передбачає збереження історичного, архітектурного та культурного коду міста. Знести старі будівлі та звести на їхньому місці нові приміщення куди простіше, та чи це екологічно, та чи це цікаво? ”, — говорить Катерина Книжицька, CEO креативного простору.

KIVSH поставив собі за ціль переосмислити архітектурну спадщину та надати їй нових сенсів. “Це проект, в центрі якого є людина. Перш за все ми думаємо, як люди будуть себе почувати в цих стінах та в цьому просторі. Нам важливо, щоб кожен, хто завітає в KIVSH, знайшов для себе заняття та затишне місце”, — пояснює Катерина Книжицька.

“KIVSH буде потужним місцем трансформацій, місцем драйву, місцем, де вируватимуть різноманітні події, місцем, де кипить життя. Це проект про додану вартість та про внесок. Передовсім, для спільноти, яка об’єднується навколо нашого простору. А також для міста, в якому цей проект працює, та для країни. Ми щиро віримо, що KIVSH задасть нових сенсів Шевченківському району, Львову та стане новою ідейною локацією”, — резюмує CEO креативного простору KIVSH Катерина Книжицька.

Фото: Олег Бабенчук, Марина Гриниха та світлини з архіву