У Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові сьогодні, 16 грудня, відбудеться відкриття іменної виставки робіт митця «Модест Сосенко. Фрагменти: до монументального». Більшість його творів буде представлено широкій публіці вперше.
Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna
Виставка представить вибрані твори Модеста Сосенка, архівні матеріали, світлини, підготовчі проєкти до розписів сакральних споруд та окремі образи художника, більшість з яких ніколи не було експоновано й опубліковано раніше. Кураторська ідея має на меті наблизити до відвідувачів цінний період національного мистецтва початку ХХ століття.
«Виставка такого масштабу – це перша спроба познайомити широку глядацьку аудиторію з творами митця-монументаліста в музейних залах, максимально розкрити вплив мецената Андрея Шептицького на особливу художникову стилістику в царині релігійного малярства, суголосну з тогочасною добою змін», – повідомили організатори.
Усі пам’ятки надійшли до музею здебільшого як спадщина Модеста Сосенка згідно з його заповітом. До експозиції долучено і пам’ятки, які зберігаються в Івано-Франківському краєзнавчому музеї, в Митрополичих палатах при соборі Св. Юра у Львові та у приватних колекціях.
Відвідувачі зможуть ознайомитися із архівними матеріалами з Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника та фотоархівом вцілілих храмових робіт з п’яти храмів на Львівщині, здійснених у межах проєкту «Модест Сосенко (1875-1920). Пізнай. Зрозумій. Збережи».
На відкритті виставки також презентуватимуть два мистецькі видання, присвячені художникові: монографію та каталог музейних творів митця. Над дослідженням творчості Модеста Сосенка та укладенням його монографії, більше 10 років працювала кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця відділу Національного музею ім. А. Шептицького Олеся Семчишин-Гузнер.
Модест Сосенко (23 квітня 1875, с. Пороги – 4 лютого 1920 р., Львів), український художник з багатогранним талантом, автор портретів, краєвидів, жанрових творів, екслібрисів та історичної емблеми Національного музею у Львові. Проте найважливіший його внесок в історію української культури – це праця в царині релігійного малярства, де він проявив себе як новатор. Навчався у Краківській школі образотворчих мистецтв, а з фінансовою підтримкою Андрея Шептицького отримав також фахову освіту в академіях Мюнхена і Парижа. Від літа 1907 року – працівник Церковного (згодом – Національного) музею у Львові. Під час Першої світової війни був мобілізований до Австро-угорської армії. Похований у Львові на Янівському кладовищі.
