Кожен з нас може зробити свій вклад у збереження спадщини міста навіть за умов обмеженого фінансування, але з палким бажанням. Як це – на практиці продемонстрували мешканці вулиці Котлярської, 8 (неподалік вул. Куліша). Вони взяли участь у міській програмі співфінансування, яку координує «Бюро спадщини» управління охорони історичного середовища. Щоб відновити історичні дерев’яні двері, ініціативу та відповідальність за втілення задуму взяла на себе адміністрація кав’ярні-галереї “Штука”, яка працює у тому ж будинку і організувала благодійний аукціон.
Читайте нас у Telegram-каналі про спадщину t.me/spadshyna
Розповідаємо як ініціативній групі вдалося відновити браму у своєму будинку.
Аукціон у поміч
Ініціатор відновлення брами Євген Булавін, який є власником згаданої кав’ярні каже, що відреставрувати двері у будинку було відчуттям відповідальності за спадщину міста та питанням принциповим.
«Відреставрована брама – це обличчя бізнесу, який працює на одному поверсі. Зараз підприємцям важко вести бізнес через кризу, до якої призвела пандемія. Проте якщо упродовж року по трошки виділяти гроші і робити це разом з мешканцями, то це цілком реально кожному. І хоча в силу економічних причин у нас не вистачало всієї суми, ми знайшли вихід і влаштували благодійний аукціон. Адже через карантинні обмеження ми не мали обігових грошей – все зароблене йшло лише на зарплати працівникам», – розповідає Євген Булавін.
Ініціативній групі не вистачало кілька тисяч гривень до частки, яку мали додати мешканців згідно з умовами програми співфінансування. Реставраційні роботи цієї брами коштували майже 70 000 грн, з яких місто оплачувало 70%. Ще 30%, а це майже 21 000 грн мали додати мешканці.
Для цього зробили ревізію ретро-експонатів, які були зібрані в кав’ярні-галереї. Кожен лот, який виставляли на продаж, намагалися зробити цікавим, щоб заплативши за нього людина могла дізнатися щось про нього та тогочасну епоху.
«Наприклад, ми виставили кахлі з фабрики Івана Левинського, тацю початку ХХ ст., листівку з Кракова з пам’ятником А. Міцкевичу, який у 1941 році німці зруйнували. Також серед лотів були відзнаки товариства «Сокіл» у Празі, історичні тарілки 20-30-хроків, рекламні банки цукерок львівських фабрик, парасолі, – пригадує Євген Булавін. – Був навіть один лот з чиказького готелю, де відпочивав Чарлі Чаплін, Франклін Рузвельт – це шість виделок. То були дуже строкаті і цікаві експонати».
Загалом на аукціон виставили 40-50 лотів. Ціни ставили невеликі: 100-300 грн, щоб якомога більше людей могли собі їх придбати. Найдорожче продали львівський сецесійний альбом за ціною 500 грн.
Довіра сусідів – половина справи
«У нас в будинку чудовий керівник ОСББ з яким легко знайшли спільну мову. А перемовини із сусідами зазвичай йдуть не дуже легко, бо не завжди всі люди розуміють яким буде кінцевий результат і чому вони повинні здавати гроші. Знаєте, потім коли нам браму повернули, навіть скептики отримали сатисфакцію , що долучилися до цього проекту порятунку дверей і тепер мають естетичне задоволення», – пригадує Євген Булавін.
А брама – каретна!
У цьому будинку брама особлива: раніше такі брами називали «каретними» – вони служили для заїзду коней з каретою у двір будинку. Такі брами значно важчі та мають суттєво більші розміри, аніж звичайні вхідні двері у дім.
«Це потужна дубова брама, яка була у дуже поганому стані і вже раніше пережила невдалий ремонт. Колись її декоративні елементи та навіть несучі конструкції доповнили сосновими вставками. Але цей матеріал не підходить для таких робіт, адже він недовговічний, боїться вологи і псується. Тож нам довелося змінити 60% декоративних елементів і ще 40% деревини в інших місцях», – розповів куратор реставрації Андрій Федоришин.
У вікнах історичних дверей також були втрачені декоративні металеві листочки, які довелося виготовляти заново. Як і декоративні елементи великих завіс.
«Я бачив різні реставрації, але такої добротної не часто: кожен елемент ідеально відновлений. Очікував, що буде красиво, але не думав, що аж настільки красиво! Зараз у нас на вулиці вже є чотири будинки з відновленими історичними дверима і є ще кілька таких цікавих, які потребують реставрації. Ми спілкуємося з мешканцями з тих будинків, зокрема з будинками №5 та 10. Загалом хочемо зробити вулицю Котлярську показовою з реставрації брам», – підсумовує Євген Булавін.
